14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.005481
адміністративне провадження № К/9901/1438/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 (головуючий суддя Бруновська Н.В., судді: Матковська З.М., Шавель Р.М.),
У жовтні 2019 року Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення від 11.07.2019 №0058685513 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 126'183,24 грн.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2020 позов задовольнив.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2020 скасував рішення суду першої інстанції, позовну заяву залишив без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 залишити в силі.
Касаційна скарга обґрунтована доводами позивача про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 123 КАС, оскільки під час судового засідання в суді першої інстанції питання про залишення позовної заяви без розгляду не розглядалося. Позивач доводить, що встановлений нормами цієї статті процесуальний наслідок пропуску строку звернення з адміністративним позовом суд може застосувати виключно за заявою сторони.
Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Касаційна скарга стосується питання строку звернення до суду з позовом про скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, винесеного на підставі Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску може бути оскаржено до суду протягом 10 календарних днів з дня, коли особа, якої воно стосується, дізналася (або могла дізнатися) про порушення своїх прав. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач дізнався про результати розгляду ДПС України його скарги на рішення від 11.07.2019 №0058685513 04.09.2019, однак, звернувся до суду 23.10.2019, не вказавши поважних причин, з яких він пропустив строк, встановлений частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI. При виборі норми права, яка підлягає застосуванню, суд апеляційної інстанції врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норми частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI у подібних правовідносинах, який було зроблено у постановах від 31.01.2019 у справі №802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18, від 08.08.2019 у справі № 480/106/19, від 12.02.2020 у справі №480/1192/19, від 19.03.2020 у справі №140/1757/19.
Закон №2464-VI, як зазначено в його преамбулі, є нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацами четвертим - шостим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзаци восьмий, дев'ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення (абзац другий частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI).
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів (абзаци третій, четвертий частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI).
Строки звернення до суду у публічно-правових спорах визначається КАС.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС).
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У постанові від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в порядку, встановленому статтею 346 КАС, відступив від висновку Верховного Суду, що строк звернення з адміністративним позовом про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску та/або рішення про застосування штрафу за несвоєчасну сплату (несплату) єдиного внеску становить 10 днів з дня отримання вимоги (рішення) (з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження), який був зроблений, в тому числі, в постановах, на які посилався апеляційний суд.
У постанові від 25.02.2021 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулювала висновок, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги контролюючого органу про сплату єдиного внеску, визначений частиною четвертою статті 122 КАС. Відтак, платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Відповідно до частини третьої статті 341 КАС такий висновок Верховного Суду підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи, оскільки незважаючи на те, що висновок викладений у ній стосується оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), відповідно до абзацу 4 частини чотирнадцятої статті 25 Закону №2464-VI для рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів законодавець встановив однаковий порядок, строки та процедуру оскарження рішень, як і до вимог про сплату єдиного внеску.
Відтак, строк звернення до суду у справах цієї категорії за умови використання процедури адміністративного оскарження становить 3 місяці відповідно до частини четвертої статті 122 КАС.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2020 скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак