Справа № 2а-13696/09/1570
19 травня 2010 року м.Одеса
19 травня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Колесниченко О.В.,
при секретарі Болотовій К.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконними дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по не проведенню перевірки та не прийняттю заходів прокурорського реагування по скарзі ОСОБА_1 від 10.08.2009 року, визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по переадресації скарги ОСОБА_1 від 10.08.2009 року в прокуратуру Одеської області, визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по не видачі обґрунтованої відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 10.08.2009 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.08.2009 року ним направлено до Генеральної прокуратури України скаргу на дії співробітників прокуратури Одеської області, які носять злочинний характер та порушують права позивача, та в якій вказувалось про необхідність застосування ст. 97 КПК України, проте відповідачем в порушення вимог Конституції України, Закону України «Про прокуратуру» позивачу не було надано відповіді на скаргу від 10.08.2009 року, замість цього відповідачем дана скарга була перенаправлена до прокуратури Одеської області.
Позивач був повідомлений про час та місце проведення судового засідання по справі, проте в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, з огляду на те, що на адресу Генеральної прокуратури України надійшла скарга позивача від 10.08.2009 р., із змісту якої вбачалось, що позивач не згоден з постановою апеляційного суду Одеської області від 04.06.2009 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, яка Генеральною прокуратурою України була скерована до прокуратури Одеської області. Дана скарга надійшла до прокуратури області 09.09.2009 року та у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» та наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.2005 року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» направлена Білгород-Дністровському міжрайонному прокурору 11.09.2009 року за №05/2-6472-99 для розгляду по суті, за результатами розгляду якого заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора 29.09.2009 року за №18ж-06 позивачу було надано обґрунтовану відповідь.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 р. передбачено, що рівень прокуратур визначається встановленою системою органів прокуратури.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про прокуратуру», прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Статтею 16 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, міські, районні, міжрайонні, районні в містах, а також інші прокуратури очолюють відповідні прокурори.
Прокурор області, як керівник органу прокуратури, має право скасувати рішення свого заступника чи іншого підпорядкованого працівника прокуратури.
Вищезазначені норми Закону України «Про прокуратуру» дають підстави зробити висновок, що до провадження Генеральної прокуратури України приймаються скарги та звернення, за якими прийнято рішення підпорядкованим прокурором, який є керівником прокуратури, у даному випадку прокуратури Одеської області.
Так, відповідно до ст. 15 п.7 Закону України "Про прокуратуру" Генеральний прокурор України, відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує положення, інструкції.
Наказом Генерального прокурора України № 9 гн від 28.12.2005 затверджено "Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України". Відповідно до п.3.11 Інструкції та п.6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом №53 від 30.09.2005, звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення керівництвом прокуратур обласного рівня (первинні звернення), передаються у відділ прийому громадян, розгляду звернень та запитів народних депутатів України для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.
У відповідності до вимог ст.16 Закону України "Про звернення громадян" №393/96-ВР від 02.10.1996 року, до скарги додаються рішення або копія рішень, які приймалися за зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги.
Крім того, направляючи скаргу ОСОБА_1 до прокуратури області, Генеральна прокуратура України керувалась вимогами наказу Генерального прокурора України № 1 від 19.09.2005 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України», згідно з яким, діяльність органів прокуратури організовувати за територіальним і функціональним (галузевим) принципами. На міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури як на головну ланку системи органів прокуратури покласти здійснення на відповідній території нагляду за додержанням законів місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, їх посадовими і службовими особами, громадянами; провадження досудового слідства; підтримання державного обвинувачення, представництво інтересів громадянина або держави у місцевих загальних судах у випадках, передбачених законом.
В свою чергу, відповідно до ст.5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше 5 днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину.
Таким чином, дії Генеральної прокуратури України щодо направлення скарги позивача для розгляду за належністю до прокуратури Одеської області, є правомірними і не суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки вирішення порушених заявником питань належить до компетенції прокуратури Одеської області, у зв'язку з чим супровідним листом за № 05/2/1-р від 03.09.2009 скаргу направлено за належністю для вирішення до прокуратури Одеської області, про що в копії повідомлено заявника.
Посилання позивача на те, що попередні скарги заявників з цих же питань розглянуто керівником прокуратури Одеської області (підпорядкованої прокуратури) і по ним прийнято рішення (надано відповідь) з яким він не погоджуються, до суду не надано.
Що стосується вимог позову про визнання незаконними та протиправними дій Генеральної прокуратури України по не проведенню перевірки по направленому зверненню та зобов'язання провести перевірку та по не видачі обґрунтованої відповіді на скаргу, слід зазначити, що органами прокуратури проведено перевірку за доводами скарги позивача, датованої 10.08.2009 року, яка на адресу прокуратури Одеської області надійшла 09.09.2009 року та у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» та наказу Генерального прокурора України №1 від 19.09.2005 року «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» направлена Білгород-Дністровському міжрайонному прокурору 11.09.2009 року за №05/2-6472-99 для розгляду по суті.
У відповідності до вимог ст.ст.19, 20 Закону України «Про звернення громадян», заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора 29.09.2009 року за №18ж-06 позивачу було надано обґрунтовану відповідь.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставин, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по не проведенню перевірки та не прийняттю заходів прокурорського реагування по скарзі ОСОБА_1 від 10.08.2009 року, визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по переадресації скарги ОСОБА_1 від 10.08.2009 року в прокуратуру Одеської області, визнання незаконними дій Генеральної прокуратури України по не видачі обґрунтованої відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 10.08.2009 року - відмовити у повному обсязі.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 21.05.2010 року.
Суддя О.В. Колесниченко
21 травня 2010 року