Постанова від 05.05.2010 по справі 2а-2841/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Львів

05.05.2010 р. № 2а-2841/10/1370

о 10 год., 17 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної екологічної інспекції у Львівській області, представник -Садовська Н.Д. (довіреність № 03-4127 від 22.12.2009 року)

доГоловного управління юстиції у Львівській області, представник -не з'явився

провизнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.03.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 23.03.2010 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є незаконною, оскільки позивач не може його виконати, у зв'язку з тим, що виконання судового рішення № 2а-3611/09/1370 без його роз'яснення судом є неможливим.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.

Відповідач, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечення на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні фактичні обставини:

27.02.2010 року постановою державного виконавця ВП № 17677892 відкрито виконавче провадження виконавчого листа № 2а-3611/09/1370, виданого 26.02.2010 року Львівським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного спеціаліста, державного інспектора ОНПС відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки в пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності митниць призначення і відправлення Державної екологічної інспекції у Львівській області та надано строк для добровільного виконання судового рішення до 06.03.2010 року.

Судове рішення у встановлений строк не виконано, заходів щодо його виконання не вжито.

04.03.2010 року за вих. № 03-553 Державною екологічною інспекцією у Львівській області направлено до Львівського окружного адміністративного суду заяву про роз'яснення виконання виконавчого листа № 2а-3611/09/1370.

09.03.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 510 грн. за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк.

09.03.2010 року відповідачем встановлено позивачу строк до 18.03.2010 року для виконання вищевказаного рішення суду.

Лише 19.03.2010 за вих. 03-732 Державною екологічною інспекцією у Львівській області направлено начальнику підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Кошевій Н.І. лист, у якому позивач повідомляє, що структурою та штатним розписом Інспекції не передбачено відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки в пунктах пропуску через державний кодон та в зоні діяльності митниць призначення і відправлення, що унеможливлює виконання виконавчого листа.

23.03.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження»за № 606-ХІV від 21.04.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 7 ст. 111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 2 ст. 25 цього ж Закону України, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Згідно ч. 5 ст. 30 цього ж Закону України, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 35 цього ж Закону України, виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.

Судом не враховуються пояснення представника позивача щодо необхідності зупинення виконавчого провадження через неможливість виконання судового рішення № 2а-3611/09/1370 без його роз'яснення, оскільки п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»встановлює право державного виконавця зупинити виконавче провадження, а не обов'язок щодо вчинення таких дій.

Згідно п. 4 ст. 170 КАС України, подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, відтак подання до суду заяви про роз'яснення судового рішення не є підставою для його невиконання чи обов'язком зупинення вже відкритого виконавчого провадження.

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

Таким чином, постанова державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Сіщук В.В. ВП № 17677892 від 23.03.2010 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 1020 грн. відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПРИЙНЯВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі 07.05.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.

Попередній документ
9628020
Наступний документ
9628022
Інформація про рішення:
№ рішення: 9628021
№ справи: 2а-2841/10/1370
Дата рішення: 05.05.2010
Дата публікації: 11.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: