ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 березня 2021 року м. Київ № 826/5111/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Донця В.А., Костенка Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Центральної атестаційної комісії №2 Апарат НП, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 08 жовтня 2018 року у адміністративній справі №826/5111/16 (далі - справа №826/5111/16) позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Національної поліції України (також далі - відповідач-1), Центральної атестаційної комісії №2 Апарат НП (також далі - відповідач-2), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку задоволено частково (далі - судове рішення).
Вказаним вище судовим рішенням вирішено:
- визнати протиправним та скасувати в наказ Національної поліції України від 29.02.2016 р. № 128 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді майора поліції, головного інспектора Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України;
- стягнути з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р.;
- в решті позову відмовити;
- вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Національної поліції України щодо проведення атестації ОСОБА_1 ;
- вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Центральної атестаційної комісії № 2 Апарат НП, оформлене протоколом від 18.01.2016 р. ОП № 15.00000806.0009276, щодо невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність;
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді майора поліції, головного інспектора Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
08 листопада 2018 року та 19 грудня 2018 року позивачу в адміністративній справі №826/5111/16 видано виконавчі листи.
Поряд з цим, представником позивача подано до суду письмову заяву про ухвалення додаткового судового рішення у якому визначити точну суму, яка має бути стягнута з відповідача на користь позивача, як середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 100170.00 грн. за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2016р. по 01.12.2016р. (далі - подана заява).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року відмовлено представнику позивача у задоволенні поданої заяви.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, у провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/5111/16, для подальшого розгляду передано на повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 листопада 2020 року для подальшого розгляду і вирішення адміністративної справи №826/5111/16 визначено головуючого суддю Шрамко Ю.Т. , суддів Мазур А.С., Вєкуа Н.Г.
При цьому, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 грудня 2020 року для подальшого розгляду і вирішення адміністративної справи №826/5111/16 визначено головуючого суддю Шрамко Ю.Т., суддів Донця В.А., Костенка Д.А.
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено зокрема, що у резолютивній частині судового рішення не було зазначено точну суму, яка має бути стягнута на користь позивача за час вимушеного прогулу з 01.03.2016р. по 01.12.2016р., у зв'язку із чим відповідач відмовляється виконувати рішення суду.
Також, представником позивача надано розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, згідно якого на користь позивача має бути стягнена сума у розмірі 100170,00 грн.
Розгляд та вирішення поданої заяви судом призначено до судового розгляду у судове засідання.
У відповідному судовому засіданні представниками сторін заявлено письмове клопотання про розгляд поданої заяви в порядку письмового провадження, у зв'язку із чим, судом вирішено продовжити розгляд поданої заяви в письмовому провадженні.
Поряд з цим, від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, у яких останній заперечував проти задоволення поданої заяви в частині розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивачем було не вірно визначену суму, яка підлягає стягненню з відповідача.
Розглянувши подану заяву суд встановив наступне.
Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону України №108/95-ВР "Про оплату праці" від 24.03.1995 (із змінами і доповненнями), порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, підпунктом "з" пункту 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100), встановлено, що вказаний Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадку вимушеного прогулу.
Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до пункту 5 цього Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
З огляду на викладене, розрахунок середньоденної заробітної плати проводиться шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Згідно пункту 4 резолютивної частини судового рішення, судом стягнуто з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р., без зазначення суми стягнення.
Відповідно до довідки Національної поліції України №29/5-92 від 24.02.2021р. грошове забезпечення майора поліції ОСОБА_1 за посадою головного інспектора Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України за період з 01.12.2015 року по 31.02.2016 року становило: за період грудень 2015 - 10140,00 грн. (31 днів) та за січень 2016 - 11640,00 грн. (31 днів), отже сума середньоденної заробітної плати позивача складає 351,29 грн. (10140,00 + 11640,00 : 62 = 351,29).
На період часу вимушеного прогулу позивача з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р. припадає всього 276 календарних днів.
З урахуванням викладеного, стягненню з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р. у сумі 96956,12 грн. (351,30 грн. (середньоденний заробіток позивача) * 276 дні (календарні дні за час вимушеного прогулу)) з відповідним відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.
Оскільки представником позивача невірно визначено суму середнього заробітку, що має бути стягнена на користь позивача, то заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення в частині заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, а саме щодо визначення до стягнення з Національної поліції України на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р. у розмірі 96956,12 грн..
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 248, 252, 256 КАС України, суд -
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 40108578) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму середнього заробітку у розмірі 96956,12 грн. (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість гривень дванадцять копійок) за час вимушеного прогулу з 01.03.2016 р. по 01.12.2016 р.
3. В іншій частині заяву залишити без задоволення.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко
Судді В.А. Донець
Д.А. Костенко