ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
26 лютого 2021 року №640/9052/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юск Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юск Україна" (далі - позивач, ТОВ "Юск Україна") до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 28.11.2018 №283 про накладення на позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 28.11.2018 №284 про накладення на позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 09.01.2019 №1 про накладення на позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 09.01.2019 №2 про накладення на позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 51000,00 грн.
Ухвалою суду від 29 травня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/9052/19 (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
04 липня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, який прийнято судом.
23 липня 2019 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, яку прийнято судом.
31 липня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив, які прийнято судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" та Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" проведено перевірку характеристик продукції у ТОВ "Юск Україна", за результатами якої складено акт та в подальшому прийнято оскаржувані постанови, які є протиправними та складені з порушенням вимог законодавства України.
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані постанови прийняті ним обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
На підставі наказу №2910 від 11 жовтня 2018 року та направлення на проведення перевірки №2279 від 11 жовтня 2018 року у період з 16 жовтня 2018 року по 17 жовтня 2018 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області проведено перевірку характеристик продукції у ТОВ "Юск Україна".
За результатами проведеної перевірки характеристик продукції представниками відповідача було складено акт перевірки характеристик продукції №1382 від 17 жовтня 2018 року.
Зокрема, було перевірено:
1) електрообладнання, насос, АР 622; виробник: Китай; імпортер: відсутній;
2) електрообладнання, матрац з вбудованим електричним насосом, АР620А; виробник: Китай; імпортер та продавець: ТОВ "Юск Україна" місто Київ, вулиця Патріса Лумумби, 21.
Актом перевірки №1382 від 17 жовтня 2018 року зафіксовано виявлені порушення, а саме: на електрообладнанні (позиції 1-2) або табличці з технічними даними відсутній знак відповідності технічним регламентам, не нанесено знак додаткового метрологічного маркування, електрообладнання (позиція 1) не супроводжується інформацією про найменування та контрактну поштову адресу імпортера, що є порушенням:
- пункту 20 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 16 грудня 2015 року №1067 (далі - Регламент №1067) - імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на електрообладнанні, а якщо це неможливо, - на його пакуванні чи в документі, що супроводжує таке електрообладнання. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону щодо порядку застосування мов;
- пункту 28 Регламенту №1067 - перед наданням електрообладнання на ринку розповсюджувачі перевіряють, що на таке електрообладнання нанесено знак відповідності технічним регламентам, воно супроводжується необхідними документами, а також інструкціями та інформацією про безпечність, складеними згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також що виробник та імпортер виконали вимоги, визначені відповідно у пунктах 11, 12 і 20 цього Технічного регламенту;
- пункту 41 Регламенту №1067 - знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом;
- пункту 42 Регламенту №1067 - знак відповідності технічним регламентам наноситься на електрообладнання або на його табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер електрообладнання, знак відповідності технічним регламентам наноситься на пакування та на супровідні документи;
- пункту 25 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077 (далі - Регламент №1077) - імпортери зазначають своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу на апаратурі, а у разі, коли нанесення відповідної інформації неможливе, - на її пакуванні чи в документі, що супроводжує таку апаратуру. Контактні дані наводяться згідно з вимогами закону про порядок застосування мов;
- пункту 32 Регламенту №1077 - перед наданням апаратури на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на апаратурі знака відповідності технічним регламентам, необхідних супровідних документів, інструкцій та інформації, визначених в пунктах 48-50 цього Технічного регламенту, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, а також виконання виробником вимог, визначених в пунктах 16 і 17, імпортером - вимог пункту 25 цього Технічного регламенту;
- пункту 44 Регламенту №1077 - знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом;
- пункту 45 Регламенту №1077 - знак відповідності технічним регламентам наноситься на апаратуру або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі неможливості або невиправданості через характер апаратури нанесення знака відповідності технічним регламентам він наноситься на пакування та супровідні документи.
Вказаний акт надійшов на адресу позивача 23 жовтня 2018 року.
Листом №684 від 17 жовтня 2018 року позивач повідомив відповідача про незаконність дій останнього, оскільки перевірка була проведена без компетентних представників позивача, без попереднього повідомлення та всупереч положенням законодавства щодо плановості проведення заходу. Вказаним листом позивач направив копію посадової інструкції старшого касира, за участі якого відповідачем була проведена перевірка.
Крім того у вказаному листі позивач зазначив, що вся продукція в асортименті відповідає вимогам законодавства України.
29 листопада 2018 року позивач отримав від відповідача лист, який містив:
1) протокол №177 від 23 листопада 2018 року про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
2) постанову про накладення штрафних санкцій №283 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якого на підставі Акту та протоколу №177 від 23 листопада 2018 року щодо продукції "Електрообладнання насос АР622. Виробник Китай, імпортер відсутній" встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, застосовано штраф у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 51 000,00 грн.;
3) постанову про накладення штрафних санкцій №284 від 28 листопада 2018 року, згідно якого на підставі Акта та протоколу №177 від 23 листопада 2018 року щодо продукції "Електрообладнання, матрац з вбудованим електричним насосом, АР 620А, виробник: Китай, імпортер та продавець ТОВ "ЮСК Україна", місто Київ, вулиця Патріса Лумумби, 21" встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини другої статті 33 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, застосовано штраф у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 51 000,00 грн.
27 грудня 2018 року за результатами перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №98, згідно з яким було проведено перевірку стану виконання заходів попередньої перевірки, яка була проведена 17 жовтня 2018 року та складено Акт №1382 від 17 жовтня 2018 року, рішення №1163, №1164 від 17 жовтня 2018 року.
Зокрема, актом встановлено, що рішення №1163 не виконане, а рішення №1164 виконане частково.
Листом від 15 січня 2019 року відповідач надіслав на адресу позивача:
- постанову про накладення штрафних санкцій №1 від 09 січня 2019 року, згідно з якою на підставі Акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 грудня 2018 року №98 та протоколу №196 від 28 грудня 2018 року було встановлено порушення позивачем пункту 2 частини четвертою статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляді і контроль нехарчової продукції" - невиконання або неповне виконання рішення №1164 від 17 жовтня 2018 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (щодо матраца) та накладено на нього штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 51 000 грн., для осіб, які ввели продукцію в обіг;
- постанову про накладення штрафних санкцій №2 від 09 січня 2019 року, згідно з якою на підставі Акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 27 грудня 2018 року №98 та протоколу №196 від 28 грудня 2018 року було встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляді і контроль нехарчової продукції" - невиконання або неповне виконання рішення №1163 від 17 жовтня 2018 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (щодо матраца) та накладено на нього штраф у розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає 51 000 грн., для осіб, які ввели продукцію в обіг.
Також відповідачем на адресу позивача 15 січня 2019 року було надіслано:
- рішення від 27 грудня 2018 року №1517 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальних невідповідності №1163 від 17 жовтня 2018 року шляхом продовження строку його виконання та викладення тексту обґрунтування в новій редакції. За наслідком цього насос АР 622 обмежувався в наданні продукції на ринку до усунення формальної невідповідності строком до 28 березня 2019 року;
- рішення від 27 грудня 2018 року №1518 про внесення змін до рішення чи скасування рішення про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності №1164 від 17 жовтня 2018 року шляхом продовження строку його виконання та викладення тексту обґрунтування в новій редакції. За наслідком цього насос АР 622 обмежувався в наданні продукції на ринку до усунення формальної невідповідності строком до 28 березня 2019 року.
26 березня 2019 року позивач відповідачеві надіслав копії декларацій про відповідність на насос та надувне ліжко з вбудованим матрацом, а також фото підтвердження відповідності продукції вимогам законодавства.
Рішеннями про внесення змін до рішень чи скасування рішень від 26 березня 2019 року №237, №236 відповідачем було скасовано рішення про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності №1164 від 17 жовтня 2018 року та рішення про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності №1163 від 17 жовтня 2018 року.
Таким чином, вважаючи прийняті в ході проведення планової перевірки характеристик продукції та за наслідком проведення перевірки стану виконання постанови про накладення штрафних санкцій №283 та №284 від 28 листопада 2018 року, №1 та №2 від 09 січня 2019 року протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до абзаців 1,2 статті 1 вказаного Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлює Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №2735-VI, заходами ринкового нагляду є, зокрема, перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування).
Пунктом 4 Прикінцевих положень вказаного Закону №2735-VI передбачено, що положення абзацу другого частини четвертої статті 4, абзаців першого - четвертого і восьмого частини другої статті 5, абзацу п'ятого статті 10, частини четвертої статті 17, абзацу п'ятого підпункту 2 пункту 2 і пункту 3 статті 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону №877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити:
дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Враховуючи викладене, суд вважає твердження відповідача про те, що оскільки Законом №2735-VI не передбачено обов'язку органом ринкового нагляду повідомляти суб'єкт господарювання про проведення перевірки, тому й позивач про проведений перевірки не був повідомлений, є необґрунтованими, оскільки такий обов'язок передбачений Законом №877-V.
Статтею 20 Закону №2735-VI встановлено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Під час розроблення проектів секторальних планів ринкового нагляду та проектів змін до таких планів враховуються:
1) результати моніторингу причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпеку продукції, причин і кількості нещасних випадків і випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання (використання) продукції, який здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) аналіз відомостей, включених до системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;
3) аналіз інформації, одержаної з міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;
4) аналіз даних національної інформаційної системи ринкового нагляду;
5) результати моніторингу вжитих обмежувальних (корегувальних) заходів;
6) необхідність проведення органами ринкового нагляду спільних перевірок характеристик продукції у разі, якщо відповідний вид продукції є об'єктом кількох технічних регламентів.
Секторальні плани ринкового нагляду складаються з плану здійснення ринкового нагляду та плану здійснення контролю продукції.
Проекти секторальних планів ринкового нагляду та змін до них разом з їх обґрунтуванням підлягають обговоренню із заінтересованими органами виконавчої влади, об'єднаннями суб'єктів господарювання, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів), науково-технічними та інженерними товариствами і спілками.
Пропозиції до проектів секторальних планів ринкового нагляду та змін до них, надані заінтересованими органами виконавчої влади, об'єднаннями суб'єктів господарювання, громадськими організаціями споживачів (об'єднаннями споживачів), науково-технічними та інженерними товариствами і спілками, підлягають обов'язковому розгляду органами ринкового нагляду.
Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
Секторальні плани ринкового нагляду та зміни до них не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження оприлюднюються шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду, а в разі потреби - також в інший спосіб.
Органи ринкового нагляду здійснюють постійний моніторинг виконання затверджених ними секторальних планів ринкового нагляду та в разі необхідності періодично їх переглядають. Результати моніторингу включаються до звітів органів ринкового нагляду про виконання секторальних планів ринкового нагляду.
Органи ринкового нагляду щорічно готують звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік та не пізніше 1 квітня оприлюднюють їх шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації відповідного органу ринкового нагляду (у разі його відсутності - у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом) та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.
Порядок розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду моніторингу та звітування про їх виконання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року №1410.
В той же час суд зауважує, що секторальний план не повинен включати в себе перелік суб'єктів господарювання, а виключно перелік продукції.
У деклараціях про відповідність на насос та повітряний матрац з вбудованим насосом зазначено, що матрац з вбудованим насосом та насос відповідають вимогам відповідних технічних характеристик, а саме Технічному регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1067, та Технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1077.
Таким чином, суд критично відноситься до тверджень позивача щодо того, що обидва вищенаведені товари мали бути перевірені в межах пункту 9 секторального плану як "інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з вмонтованим електричним або неелектричним двигуном", а не в межах пункту 4 плану як "електричне та електронне обладнання: кухонна техніка, техніка для використання в побуті", оскільки продукція, яка зазначена у акті перевірки є електрообладнанням та призначена для кінцевого споживача.
Також суд звертає увагу, що в акті перевірки наведено продукцію, перевірка якої здійснювалась, з певними ідентифікуючими ознаками. Однак такі ознаки не дали змогу визначити серед наявної аналогічної продукції ту продукцію, яка перевірялася, що, в свою чергу, позбавило можливості позивача надати документи, які вимагалися.
Суд не погоджується з твердженнями позивача, що відповідач не мав права здійснювати перевірку позивача відповідно до вимог абзацу 2 частини третьої статті 23 Закону №2735-VI, виходячи з наступного.
Згідно з частиною одинадцятою статті 4 Закону №877-V, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
В той же час, судом встановлено та відповідачем не спростовано те, що перевірку відповідачем проведено за відсутності керівника або особи, уповноваженої керівником, тобто, всупереч вимогам частини одинадцятої статті 4 Закону №877-V.
Статтею 23 Закону №2735-VI передбачено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.
Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.
Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
1) декларація про відповідність;
2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції";
9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.
Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:
1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;
2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій);
3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.
Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.
У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється.
Продовження строку проведення виїзної перевірки не допускається.
Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
Однак, всупереч вищевказаним вимогам законодавства, відповідачем порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб суб'єкту господарювання роз'яснено не було у зв'язку з відсутністю керівника позивача чи уповноваженої ним особи.
Також статтею 23 Закону №2735-VI визначено, що у разі, якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію.
У разі, якщо суб'єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами стосовно надання відомостей про видачу, відмову у видачі, обмеження сфери, призупинення та скасування документів про відповідність відповідної продукції. Органи з оцінки відповідності повинні надавати відомості за такими запитами не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання.
У разі, якщо під час перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають таку інформацію відповідним уповноваженим державним органам.
У разі проведення перевірок характеристик продукції за підставами, визначеними у підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 24 та пункті 2 частини першої статті 25 цього Закону, органи ринкового нагляду повідомляють про результати цих перевірок особам, за зверненнями яких вони проводилися.
За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що примірник акта отриманий позивачем 25 жовтня 2018 року, проте відсутня дата подавання вказаного поштового відправлення, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити дотримання відповідачем строку відправлення позивачу примірника акта перевірки.
В той же час, суд зауважує, що доведення правомірності прийнятих постанов покладено саме на сторону відповідача, однак відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що акт вручений керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи в останній день заходу державного нагляду (контролю).
Критерії оцінки ризику, умови та обставини, за яких органи державного ринкового нагляду в межах сфери їх відповідальності (далі - орган ринкового нагляду) обирають відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи, яких необхідно вжити, визначаються Методикою вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2011 року №1407.
Також у своєму позові позивач зазначає, що акт перевірки не містить в якості додатку сценарного плану, складеного за результатами оцінки ризику, який становить продукція.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону №2735-VI, у разі, якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
За результатами проведеної перевірки характеристик продукції у ТОВ "Юск Україна" стосовно нього було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме - обмежено надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності.
З викладеного вбачається, що сценарний план у такому випадку складатися не повинен.
Відповідно до частини другої статті 44 Закону №2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі:
1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двох тисяч п'ятисот до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, на позивача накладена санкція як на особу, яка ввела в обіг продукцію, що не відповідає встановленим вимогам.
Відповідно до абз. 4 частини п'ятої статті 44 Закону №2735-VI, про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
У зв'язку з викладеним, накладення штрафних санкцій за невідповідність кожного виду продукції, який перевірявся, вимогам Закону, суд вважає протиправним.
Відповідно до абзацу 5 частини п'ятої статті 44 Закону №2735-VI, керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що листом від 19 жовтня 2018 року заступник керівника органу ринкового нагляду підтвердила наявність у неї матеріалів перевірки. Поряд з цим, вказане відповідачем не спростоване.
В той же час постанови про накладення штрафів були винесені 28 листопада 2018 року і те, що їх прийняття було здійснено у межах строку, передбаченого абзацом 5 частини п'ятої статті 44 Закону №2735-VI, відповідачем не підтверджено.
Крім того, суд погоджується з позицією позивача про відсутність повторності вчинення порушень, оскільки протокол №177 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України " Про загальну безпечність нехарчової продукції" був складений 23 листопада 2018 року. Поряд з цим, протокол №0007 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України " Про загальну безпечність нехарчової продукції" був складений 03 листопада 2015 року, тобто більше ніж за три роки до виявлення нового порушення.
Таким чином, оскільки планова первинна перевірка відповідача у позивача проведена з порушенням вимог законодавства, протиправною є також перевірка стану виконання рішень про вжиття обмежувальних заходів.
Суд зазначає, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення (постанови), прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі №826/442/13-а та від 20 березня 2018 року у справі №810/1438/17.
Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що перевірку проведено протиправно, у зв'язку з чим складений за результатами такої перевірки Акт перевірки є недопустимим доказом, отже оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юск Україна" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 3060,00 грн.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юск Україна" (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іоана Павла ІІ, будинок 21; код ЄДРПОУ 37642136) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, Одеська область, місто Одеса, вулиця 7-ма Пересипська, будинок 6; код ЄДРПОУ 40342996) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 28 листопада 2018 року №283 про накладення на ТОВ "Юск Україна" штрафу на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок).
3. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 28 листопада 2018 року №284 про накладення на ТОВ "Юск Україна" штрафу на підставі пункту 2 частини другої статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок).
4. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 09 січня 2019 року №1 про накладення на ТОВ "Юск Україна" штрафу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок).
5. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про накладення штрафних санкцій від 09 січня 2019 року №2 про накладення на ТОВ "Юск Україна" штрафу на підставі пункту 2 частини четвертої статті 44 Закону України "Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції" в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51000,00 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень нуль копійок).
6. Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (місцезнаходження: 65042, Одеська область, місто Одеса, вулиця 7-ма Пересипська, будинок 6; код ЄДРПОУ 40342996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юск Україна" (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Іона Павла ІІ, будинок 21; код ЄДРПОУ 37642136) судові витрати у розмірі 3060,00 (три тисячі шістдесят гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко