79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
17.05.2010 р. № 2а-6510/09/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представника позивача Гіри О.І., представника відповідача Фрусенка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Львова
до ДП "Львівське будівельно-монтажне управління"
про про стягнення заборгованості ,
Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Львова (далі-Управління) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державного Підприємства ?Львівське будівельно-монтажне управління? (далі-Підприємство) про стягнення 74 470,06 грн. боргу. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж. Оскільки у відповідача перед Управлінням існує заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, а тому звернувся з позовом до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив. При прийнятті рішення покладався на розсуд суду.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ від 09.07.2003 року (далі -Закон № 1058), Законом України ?Про пенсійне забезпечення? від 5 листопада 1991 року №1788-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1788).
Згідно ст. 15 Закону № 1058 Державне Підприємство ?Львівське будівельно-монтажне управління? зареєстроване в Управлінні як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Судом встановлено, що особи, які зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ?Про загальнообов'язкове державне пенсйне страхування? в частині пенсії, призначених відповідно до пунктів ??б?-?з? ст.13 Закону України ?Про пенсійне забезпечення? за 2008-2009 р.р. (а.с. 6-20), перебували у трудових відносинах з Державним Підприємством ?Львівське будівельно-монтажне управління? та у відповідності до ст.13 Закону №1788 здобули право на призначення пенсій на пільгових умовах та у відповідних розмірах.
У відповідності до ст.13 Закону №1788, право на призначення пенсій на пільгових умовах та розмірах особи, які зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” -“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” здобули і пенсія їм призначена на підставі довідок про пільговий характер роботи, виданих відповідачем.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами вказаного закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим же Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього ж Закону.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, особам, які зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, (а.с. 6-20) було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та у відповідності до Списку № 2, виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону №1788, Підприємство повинно відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Згідно пункту 6.4 Інструкції Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до Пенсійного фонду України" (надалі -Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що надсилаються підприємству до 20-го січня поточного року та протягом 10-ти днів з новопризначених пенсій.
Згідно п.п.6.8 п.6 Інструкції, підприємства щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В разі зміни розміру пенсії або настання обставин, що впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного Фонду України повідомляють про це підприємство у місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Згідно Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, і районах у містах, затвердженого 30.04.2002 року № 8-2, останні здійснюють владні управлінські функції, здійснюють контроль щодо надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян та цільове використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
Суд вважає, оскільки пенсії особам, які зазначені в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 6-20) призначені за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, тому, згідно законодавства Підприємство повинно вносити Пенсійному фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
В судовому засіданні представник відповідача факт заборгованості по фактичних витратах на виплату і доставку пенсій в сумі 74 470,06 грн. не заперечив.
Згідно з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які направлялись відповідачу, підтверджено виплату пільгових пенсій особам, які зазначені в цих розрахунках. Заборгованість останнього по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2008-2009 р.р. становить 74 470,06 грн.
Відповідно до ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як встановлено судом, станом на 21.09.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.05.2008 року по 21.09.2009 року за списком №2 становить 74 470,06 грн., визнана відповідачем та залишається непогашеною, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адмінстративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного Підприємства ?Львівське будівельно-монтажне управління? на користь Управління Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м.Львова заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 74 470,06 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений 21.05.2010 року.
Суддя Шинкар Т.І.