31 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1446/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -
24 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавський області року від 4 січня 2021 року про відмову у проведенні перерахунку ОСОБА_1 з 1 листопада 2020 року пенсії за вислугою років, у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, на підставі рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019, довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону України від 20 жовтня 2020 року вих № 21/20ПФ вих20, без обмеження її максимального розміру; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавський області здійснити з 1 листопада 2020 перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років без обмеження її граничного розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, яка зазначена в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону України від 20 жовтня 2020 року вих № 21/20ПФ вих20 та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримує пенсію за вислугою років згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження максимальним розміром. Після прийняття Конституційним Судом України рішень № 7-р (ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року та № 6-р/2020 позивач 29.12.2020 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20, однак рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 04.01.2021 № 1 йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю з посиланням на те, що пенсія після перерахунку з 01.10.2020 з урахуванням положень Закону № 1697 в розмірі 60 % від заробітної плати, з обмеженням суми пенсії до виплати десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, становить 17120 грн, тобто менше, ніж отримує позивач. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, вказуючи, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом України № 213-VIII від 02.03.2015 зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги положення статей 22, 58 Конституції України, позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії на підставі Закону № 1789-ХІІ у розмірі 90 % від місячного заробітку. Також позивач наголошує, що пенсія йому призначена з 2011 року, тому дія положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» № 1774 від 06.12.2016 щодо визначення максимального розміру пенсії, до нього не застосовується.
19.10.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію за вислугу років, що обчислена на підставі рішення суду в розмірі 90 % від заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Наголошував, що відповідно до чинної частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 % від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а згідно з частиною 15 статті 86 Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням викладеного, пенсія за вислугу років гр. ОСОБА_1 на підставі заяви від 29.12.2020 підлягає перерахунку в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20, з обмеженням суми пенсії до виплати десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що становить 17120 грн, тобто менше, ніж отримує позивач. За таких обставин вважає, що рішення ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову у задоволенні заяви позивача про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії в розмірі 90 % від суми місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження максимальним розміром, є правомірним.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 з 03.02.2011 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру», у розмірі 90 % від заробітку, про що свідчить протокол № 140 від 15.02.2011 щодо призначення пенсії.
На виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 03.10.2016 у справі № 554/7046/16-а рішенням пенсійного органу № 916030803475 перераховано пенсію позивача у розмірі 90 % від загальної суми складових місячного заробітку на підставі довідки Військової прокуратури Центрального регіону України від 01.09.2016 № 18/65ЛФ-16, без обмеження її максимальним розміром, всього - 23 210,40 грн.
29.12.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20.
Рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 04.01.2021 № 1 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з недоцільністю з посиланням на те, що пенсія після перерахунку з 01.10.2020 з урахуванням положень Закону № 1697 в розмірі 60 % від заробітної плати, з обмеженням суми пенсії до виплати десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, складе 17120 грн, тобто менше, ніж отримує позивач.
Не погодившись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Частиною 1 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
За змістом частини дванадцятої статті 50-1 Закону №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ), пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів, статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року).
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей цього Закону, в тому числі стаття 86, набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Так, частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.
Водночас Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з'явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Суд зауважує, що складові і розмір заробітної плати прокурорів визначені статтею 81 Закону № 1697-VII. Так, за змістом частини 2 статті 81 Закону № 1697-VII (в редакції Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX) заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Відповідно до положень частин 3, 4 статті 81 Закону № 1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора обласної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Офісу Генерального прокурора - 1,3.
Пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України було встановлено, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами (далі - Закон) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Також суд бере до уваги, що частиною 2 статті 86 Закону № 1697-VII, чинною на час прийняття спірного рішення, передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
За змістом абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII (із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що з 13.12.2019 - дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 7-р(II)/2019, особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам і такі пенсії перераховуються з 13.12.2019.
Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 14.09.2020 у зразковій справі №560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
Враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20. Зважаючи на те, що довідка видана ОСОБА_1 щодо розміру заробітної плати станом на 11.09.2020, перерахунок пенсії підлягає здійсненню з 01.10.2020 (першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20 не заперечується ГУ ПФУ в Полтавській області у спірному рішенні.
Водночас недоцільність перерахунку пенсії відповідач обґрунтовує тим, що пенсія за вислугу років ОСОБА_1 на підставі заяви від 29.12.2020 підлягає перерахунку в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідці Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20, з обмеженням суми пенсії до виплати десятьма розмірами прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що становить 17120 грн, тобто менше, ніж отримує позивач.
Надаючи правову оцінку доводам ГУ ПФУ в Полтавській області, покладеним в основу спірного рішення, суд виходить з такого.
Позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років з 15.02.2011 згідно із Законом України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати.
Чинною частиною 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Беручи до уваги те, що позивачу пенсія призначена відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ із розрахунку 90% складових заробітної плати до набрання чинності Законом №1697-VІІ, застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам частини першої статті 58 Конституції України. Тобто, безпідставним, на переконання суду, є застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ, що стосуються призначення пенсії, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Суд також акцентує увагу на тому, що частина 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ регулює питання саме призначення пенсії, а не її перерахунку. При цьому процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Отже, при здійсненні перерахунку пенсії має використовуватись її відсотковий розмір від розміру заробітної плати, встановлений при її призначенні за Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ, а не за Законом України «Про прокуратуру» № 1697-VII, так як новий закон встановлює відсотковий розмір пенсій для їхнього призначення, а не перерахунку.
За таких обставин доводи відповідача про те, що пенсія за вислугу років гр. ОСОБА_1 підлягає перерахунку з 01.10.2020 в розмірі 60 % від заробітної плати, зазначеної в довідці від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20 , є необґрунтованими.
Також суд враховує, що за змістом абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону № 1697-VII ( із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
При цьому пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII від 24.12.2015 передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Також пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, який є основним законом, яким було встановлено обмеження максимального розміру пенсії окремих категорій громадян, в тому числі осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру», визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Враховуючи те, що позивачу пенсія призначена з 03.02.2011, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VII, а також Законами № 3668-VI від 08.07.2011 року, № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016, до розміру його пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії.
Суд наголошує, що у рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 зазначено, що стале забезпечення фінансування судів з метою створення належних умов для їх функціонування потребує також сталого фінансування органів прокуратури, зокрема, належного соціального захисту їх працівників та осіб, які вийшли на пенсію. Потреба у належному соціальному захисті працівників органів прокуратури випливає з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними функцій держави, є гарантією незалежності їх діяльності у ефективному судовому захисті прав громадян.
Враховуючи викладене, посилання відповідача на необхідність обмеження пенсії позивача під час її перерахунку максимальним розміром є необґрунтованими.
Отже, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1 від 04.01.2021, яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії є необґрунтованим, прийнятим без урахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а, відтак, підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у відповідній частині підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від загальної суми складових місячного заробітку з 01.10.2020 року на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20, без обмеження її максимального розміру , з урахуванням виплачених сум.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.
З огляду на ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Соборності, 66, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 1 від 04.01.2021 про відмову гр. ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від загальної суми складових місячного заробітку з 01.10.2020 року на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 20.10.2020 № 21/20ФПвих20, без обмеження її максимального розміру , з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко