Категорія №6.14
Іменем України
12 травня 2010 року Справа № 2а-2312/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Шембелян В.С.,
при секретарі: Лисенко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Станично-Луганського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені.
30 березня 2010 року позивач Станично-Луганський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що Станично-Луганським районним центром зайнятості на підставі інформації, отриманої від державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі, проведено планову перевірку приватного підприємця ОСОБА_3 з питання правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за результатами якої складено акт № 110 від 15.10.2009 р.
Перевіркою встановлено, що працівниками ДПІ в Станично-Луганському районі при проведенні позапланових документальних перевірок підприємців, встановлено факт не оформлення трудових відносин між підприємцем ОСОБА_2 та найманими працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за трудовими договорами та встановлено виплату заробітної плати в «конвертах» за березень - червень 2009 року на загальну суму 5176,48 грн.
Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал та 1 півріччя 2009 року до центру зайнятості не надавались.
Згідно даних розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 р. у підприємця працює одна особа. Договір з найманим працівником ОСОБА_4 був укладений та зареєстрований в центрі зайнятості 07.07.2009 р., а з найманим працівником ОСОБА_5 трудовий договір в письмовій формі не укладався. Підприємцю ОСОБА_2 07.07.2009 р. надано повідомлення про взяття на облік платника страхових внесків.
Самостійно підприємцем, згідно акту самоперевірки від 21.09.2009 р. донараховано страхових внесків в сумі 27,36 грн., а потрібно 31,06 грн. (тобто на 3,70 грн. більше), нарахована пеня 1,30 грн. що на 0,25 грн. менше ніж потрібно. Частина пені у сумі 1,05 грн. та страхові внески у сумі 27,36 грн. сплачені 21.09.2009 р.
Станично-Луганським районним центром зайнятості, на підставі ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року, керуючись частиною 4 статті 38 цього Закону прийнято рішення стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 штрафні санкції та пеню в розмірі 5176,73 грн.
Згідно рішення № 2 Станично-Луганською районного центру зайнятості від 16.10.2009 р., штрафні санкції в розмірі 5176,48 грн. та пеня в розмірі 0,25 грн. повинні були бути сплачені підприємцем ОСОБА_2 самостійно в тридцятиденний термін з дня отримання рішення.
Рішення було отримано роботодавцем 19.10.2009 р., але перерахувань не було.
Станично-Луганським районним центром зайнятості 25.11.2009 р. за № 27/03 - 2228 було направлено рекомендованим листом претензію приватному підприємцю ОСОБА_2 з пропозицією в місячний термін з дня отримання претензії перерахувати штрафні санкції та пеню в розмірі 5176,73 грн. Претензію було отримано підприємцем 04.12.2009 р.
З дати отримання рішення Станично-Луганського районного центру зайнятості про стягнення штрафних санкцій та пені підприємець ОСОБА_2 сплатила 25.01.2010 р. лише 10,00 грн.
Залишок боргу на 01.03.2010 року складає 5166,73 грн., які до теперішнього часу не сплачені.
У зв'язку з чим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 5166,73 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив стягнути з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості Луганської області 5166,73 грн., а саме: 5166,48 грн. штрафних санкцій та 0,25 грн. - пені.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки в неї немає коштів на сплату штрафу.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є платником страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття з 07.07.2009 р. (арк. справи 27).
Як вбачається з висновків акту про результати проведення планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.03.2009 року по 14.10.2009 року № 110 від 15.10.2010 року, встановлено, що згідно листа ДПІ в Станично-Луганському районі № 5763/17 від 27.08.2009 р. встановлено факт не оформлення трудових відносин між підприємцем ОСОБА_2 та найманими працівниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за трудовими договорами та встановлено виплату заробітної плати в «конвертах» за березень - червень 2009 року на загальну суму 5176,48 грн. Договір з найманим працівником ОСОБА_4 був укладений та зареєстрований в центрі зайнятості 07.07.2009 р., а з найманим працівником ОСОБА_5 трудовий договір в письмовій формі не укладався. Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1 квартал та 1 півріччя 2009 року до центру зайнятості ненадавались. Згідно даних розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 9 місяців 2009 р. у підприємця працює одна особа.
Самостійно підприємцем, згідно акту самоперевірки від 21.09.2009 р. донараховано страхових внесків в сумі 27,36 грн., а потрібно 31,06 грн. (тобто на 3,70 грн. більше), нарахована пеня 1,30 грн. (додаток № 2 до акту), тобто на 0,25 грн. менше ніж потрібно. Частина пені у сумі 1,05 грн. сплачена 21.09.2009 р.
Згідно ст. 38 «Закону України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» накладено штраф у розмірі прихованої суми виплат за березень-червень 2009 року - 5176,48 грн., п.8.1 р.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходжень до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, належить перерахувати в 30-денний термін штраф у розмірі прихованої суми виплат - 5176,48 грн., пеню 0,25 грн. (а.с.15-16).
Рішенням № 2 від 16.10.2009 р. Станично-Луганський районним центром зайнятості вирішено стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції в розмірі 5176,73 грн., в тому числі:
- пеню в розмірі 0,25 грн.;
- штраф у розмірі 5176,48 грн. (а.с.13).
Згідно виписки по рахунку УКД у Станично-Луганському районі від 25.01.2010 р. про сплату штрафу ОСОБА_2 сплатила лише 10,00 грн.
Станом на 01.03.2010 року непогашеною залишається заборгованість у розмірі - 5166,73 грн., які до теперішнього часу відповідачем не сплачені.
Відповідач фактично не заперечує фактів, встановлених в акті перевірки, а також розрахунку розміру штрафних санкцій та пені. Відсутність коштів для оплати штрафу не позбавляє обов'язку його сплачувати.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до державного фонду сприяння зайнятості населення.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (ст. 12 Закону).
Статтею 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про сплату страхових внесків. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавця. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальників у безспірному порядку.
Частиною 2 ст.38 зазначеного Закону встановлено, що у разі несвоєчасності сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.12.2000 року № 339, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за № 30/5221, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Згідно п.9.2 абз.3 Інструкції, пеня обчислюється, виходячи з 120% відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 27 квітня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30 квітня 2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Станично-Луганського районного центру зайнятості задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь Станично-Луганського районного центру зайнятості Луганської області заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 5166,73 грн. (п'ять тисяч сто шістдесят шість грн. 73 коп.) у тому числі штрафні санкції - 5166,48 грн., пеня - 0,25 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову викладено в повному обсязі та підписано 17 травня 2010 року.
СуддяШембелян В.С.