про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
13 квітня 2021 року м. Київ Справа № 320/3295/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про забезпечення адміністративного
позовуТовариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм"
доЯготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправною та скасування постанови,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/3295/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" до Яготинського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 02.03.2021 ВП № 64675183 про стягнення виконавчого збору.
13.04.2021 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що 05.04.2021 Яготинським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 65008546 з примусового виконання постанови відповідача від 02.03.2021 ВП № 64675183.
Представник позивача стверджує, що невжиття судом заходів забезпечення позову призведе до ускладнення ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача, оскільки територіальний орган Державної виконавчої служби України матиме об'єктивну та реальну можливість проведення виконавчих дій, направлених на примусове виконання вказаного вище виконавчого документу.
За наведених обставин, на думку представника позивача, вжиття судом заходів забезпечення позову є необхідною умовою для ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача.
При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.
Так, принцип рівності сторін - один із складників концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення Європейського суду з прав людини "Кресс проти Франції" від 07.06.2001).
Крім того відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність представником позивача існування передбачених статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України підстав, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.
Так, заявник не довів суду існування обставин, які без вжиття судом відповідних заходів вказували б на неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача або необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення в майбутньому.
Крім того, представником позивача не доведено суду належними та достатніми доказами наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Фарм" про забезпечення позову відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Харченко С.В.