13 квітня 2021 року м.Київ № 810/3845/18
Київський окружний адміністративний суд Головенко О.Д., розглянувши клопотання представника позивача про здійснення процесуального правонаступництва у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 позов задоволено та визнано протиправними дії Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області щодо порушення порядку розгляду клопотання ОСОБА_1 про виділення та передачу у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка не надана у власність (користування) орієнтовною площею 0,15 га, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена на графічних матеріалах та надання дозволу на розробку проекту землеустрою цієї земельної ділянки, а також зобов"язано Сухолуцьку сільську раду Вишгородського району Київської області на черговій сесії, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про виділення та передачу у власність земельної ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка не надана у власність (користування) орієнтовною площею 0,15 га, і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зазначена на графічних матеріалах та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою даної земельної ділянки.
Зазначене рішення в апеляційному порядку оскаржено не було та набрало законної сили 13.10.2018.
23.02.2021 від представника позивача надійшла заяваа про здійснення процесуального правонаступництво відповідача, а саме Сухолуцької сільської ради Вишгородського району Київської області на Димерську селищну раду Київської області шляхом винесення ухвали.
Однак, у зв"язку з перебуванням даної справи на розгляді в Шостому апеляційному адміністративному суді, матеріали справи було передена на розгляд судді після її повернення до Київського окружного адміністративного суду.
Надаючи оцінку цій заяві, суд бере до уваги наступне.
Питання заміни сторони під час розгляду справи судом першої інстанції врегульовано ст. 48 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Суд звертає уваги, що представник позивача Григоренко А.О. в заяві посилається саме на приписи ст. 52 КАС України та зазначає, що саме Димерська селищна рада Київської області є належним відповідачем у справі.
Так, відповідно до вимог ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Таким чином, згідно з вимогами ст. 52 КАС України заміна сторони на її правонаступника суд допускає на будь-якій стадії судового процесу. Проте, суд зауважує, що судовий процес у цій справі закінчився після винесення судом рішення від 13.09.2018.
Тобто, вищенаведене повністю виключає можливість суду здійснити заміну відповідача після ухвалення рішення у справі.
Суд наголошує, що процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи, яка була в процесі стороною або третьою особою, до іншої особи у зв'язку з переходом до неї суб'єктивних матеріальних прав.
Крім того, підставами для процесуального правонаступництва є:
перехід суб'єктивних матеріальних прав і обов'язків в результаті: смерті громадянина (окрім спорів, пов'язаних з особою); припинення діяльності юридичної особи (реорганізації); уступки вимог; переведення боргу;
наявність порушеного процесу до моменту настання фактів, вказаних вище;
вибуття з процесу певних суб'єктів: сторін і третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Вибуття інших суб'єктів не приводить до виникнення процесуального правонаступництва.
Суд звертає увагу, що здійснення заміни відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником може відбуватися у зв'язку з припиненням діяльності або реорганізацією такої особи та до вирішення винесення рішення по справі.
Як встановлено судом, рішення у цій справі ухвалено 13.09.2018, про що відомо учасників справи. Це означає, що суд відповідно до приписів ст. 52 КАС України не має можливості здійснити заміну відповідача за поданою заявою, оскільки рішення у справі вже ухвалено. При цьому суд взагалі позбавлений процесуальної можливості розглянути по суті вказане клопотання, оскільки провадження у цій справі завершилося винесенням судового рішення.
Суд зазначає, що для усунення можливих недоліків судового рішення учасниками справи можуть використовуватися й інші правові засоби, зокрема, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення (ст. 378 КАС України), заміна сторони виконавчого провадження (у разі відкриття виконавчого провадження, ст. 379 КАС України), а не запропонована відповідачем процедура заміни неналежного відповідача після винесення рішення по справі.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження відкрито.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що заявлена представником позивача заяви про здійснення процесуального правонаступництва не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 48, 52, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви представник позивача Григоренко А.О. про здійснення процесуального правонаступництва - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.