ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"15" квітня 2021 р. справа № 300/661/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання до 05 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Проте, відповідачем, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", виплачено лише 3640 гривень, що є протиправним, оскільки починаючи з 27.02.2020 ОСОБА_1 набув право на соціальне забезпечення в порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка передбачала розмір щомісячної разової допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що становить вісім мінімальних пенсій за віком. Оскільки станом на 01 січня 2020 року розмір мінімальної пенсії встановлено в сумі 1638 гривень, загальна сума щорічної разової допомоги, яка підлягала виплаті позивачу становить 13104 гривні. З урахуванням викладеного, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.03.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.15-16).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.04.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Вказав, що Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації виплатило позивачу разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 3640 грн., який передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020. Окрім цього, відповідач зазначив про те, що видатки на здійснення виплат, заявлених в позові, проводяться тільки в межах бюджетних асигнувань, які затверджені на відповідні виплати. Також відповідач звернув увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 за № 20рп/2011, яким підтверджено, що Верховна Рада України вправі передати Кабінету Міністрів України право визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами, що не є порушенням конституційних прав громадян (а.с.18-20).
Представником позивача 06.04.2021 року подано до суду відповідь на відзив (а.с.28-29).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.12.2019 (а.с.6).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації та щорічно до 5 травня отримує разову грошову допомогу, як особі з інвалідністю ІІ групи. У 2020 році йому виплачено грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3640 грн., що сторонами не заперечується.
Позивач, 03.12.2020 року звернувся до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації із заявою, в якій просив здійснити перерахунок державної допомоги до 5 травня 2020 року як особі з інвалідністю ІІ групи та сплатити заборгованість по вказаній допомозі у розмірі 9464 грн. (а.с.10-11).
За результатами розгляду заяви, відповідач листом від 17.12.2020 року за № 3110/01-08 повідомив позивача, що виплата щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (а.с.12).
Позивач, не погоджуючись з розміром належної до виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини у сфері соціального захисту позивача, як особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, регулюються зокрема Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII.
У спорі з аналогічних підстав, з приводу відносин, що регулюються тотожними нормами права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду 29.09.2020 ухвалив рішення у зразковій справі №440/2722/20. Дане рішення набрало законної сили 13.01.2021.
Таким чином, справа щодо оспорювання відмови уповноваженого законом органу у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20.
У зразковій справі з приводу невиплати інваліду війни разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" суд зазначив наступне.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998 статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доповнено частиною 4, згідно з якою: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України делегувалися повноваження встановлювати, зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" №112 від 19.02.2020, якою доручалося районним органам соціального захисту населення, центрам по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховувати кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у конкретно визначених розмірах, однак менших за розміри, встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону №367-XIV від 25.12.1998.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За таких обставин, на час виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році одночасно фактично діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і постанова Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020.
Однак, виходячи із визначених у частині 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру такої разової грошової допомоги у 2020 році, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020, а Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.
При цьому суд вважав, що органами, уповноваженими здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання заявника та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в області.
Отже, суд прийшов до висновку, що з 27.02.2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році підлягає нарахуванню і виплаті органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) у розмірі, визначеному статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998: "щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Наведені вище правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20 підлягають врахуванню під час ухвалення рішення в даній справі.
Як вже встановлено судом позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV статтю 13 Закону №3551-XII доповнено частиною 4 такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
З 01.01.2015 правовідносини щодо нарахування, розмірів і виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня були врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України, згідно якого, зокрема, норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Кабінетом Міністрів України 19.02.2020 на виконання цієї норми закону прийнято постанову №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, серед іншого, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120,00 гривень; II групи - 3640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року відновлено дію статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю 2 групи, внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи висновок Верховного Суду в зразковій справі №440/2722/20 про пріоритетність законів над підзаконними актами, а саме Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" над постановою КМУ від 19.02.2020 №112 під час визначення розміру разової грошової допомоги позивачу до 5 травня в 2020 році, слід керуватися статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-XIV від 25.12.1998.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, а тому при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 цього Закону.
В статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року у розмірі 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Отже, позивачу в 2020 році, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, разова грошова допомога до 5 травня підлягала виплаті в розмірі 13104,00 грн. (1638 грн.*8).
Разом з тим, як вбачається зі матеріалів справи, позивачу виплачені кошти в сумі 3640,00 грн., що суперечить положенню статті 13 Закону №3551-ХІІ. Відтак, сума недоотриманих позивачем коштів складає 9464,00 грн.
Щодо заперечень відповідача про відсутність бюджетних зобов'язань щодо повторної виплати грошової допомоги, порядку її виплати та фінансування на такі додаткові виплати, а також посилання на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 20-рп/2011, то суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу на те, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанови Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів закону України, і позбавляти позивача вищевказаного права. Відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє Державу в особі уповноваженого органу від обов'язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №423, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який, серед іншого, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з підпунктом 41 пункту 4 вказаного Положення Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 Мінсоцполітики організовує виплати шляхом перерахування коштів структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій, які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Отже, органом, уповноваженим здійснювати безпосередню виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача.
Як встановлено судом, безпосередню виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2020 році здійснило Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації в розмірі 3640 грн., що підтверджується листом від 17.12.2020 № 3110/01-08 (а.с.12).
Тому, Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації визначено відповідальним органом, який зобов'язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня.
У рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007 зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).
Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) Європейський Суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У рішеннях ЄСПЛ у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява №70297/01) та у справі "Бакалов проти України" (заява №14201/02) також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
Таким чином, посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування є необґрунтованими, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
З огляду на те, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення сторонами інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не представлено, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193436) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193436) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач:
Управління соціального захисту населення Калуської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03193436, вул. Чорновола,12, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300).
Суддя /підпис/ Панікар І.В.