09 квітня 2021 року Справа № 280/1047/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) відповідно до якого просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2019 та зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу та пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.12.2016 по 29.03.2018 на посаді слюсар ремонтник з ремонту енергоустаткування дільниці № 6 цеху централізованих ремонтів основного технологічного устаткування, будівель і споруд (цех № НОМЕР_2 ) в Приватному акціонерному товаристві «Український графіт»; з 22.01.1997 - 27.01.2010 на посаді слюсаря-ремонтника в Приватному акціонерному товаристві «Запоріжкокс»; з 10.11.2010 - 19.08.2013 на посаді слюсаря-ремонтника в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»; з 16.09.1993 - 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів, виробництв кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2019.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що на день подачі заяви про призначення пенсії його загальний стаж складає більше 25 років, спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за списком №1, перевищує 10 років. При цьому відповідачем безпідставно не враховано періоди спеціального стажу. Зазначає, що оскільки звернення за пенсією відбулося 05.07.2019, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, відтак пенсія мала бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Позов просить задовольнити.
Ухвалою від 10.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
25.03.2021 позивачем надано до суду адміністративний позов (зменшення позовних вимог), відповідно до якої позивач просить суд:
визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2019 періодів роботи з 01.01.2013 по 19.08.2013 на посаді слюсаря-ремонтника в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1», з 06.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розрядку в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.2013 по 19.08.2013 на посаді слюсаря-ремонтника в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1», з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2019.
Ухвалою суду від 26.03.2021 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про зменшення позовних вимог у справі №280/1047/21.
Відповідач позов не визнав, 10.03.2020 надав до суду відзив (вх. №13971), відповідно до якого зазначає, що позивачу з 09.07.2019 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі його особистої заяви від 02.07.2019, розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 34 років 4 місяці 16 днів, у тому числі пільгового стажу за Списком №1 - 19 років 7 місяців 16 днів. До пільгового стажу були зараховані періоди: з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.06.2016 по 29.03.2018 на ПрАТ «Укрграфіт», з 22.01.1997 по 19.097.2000 та з 10.04.2001 по 27.10.2010 на ПрАТ «Запоріжкокс», з 10.11.2010 по 24.12.2021 на ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1», що підтверджується розрахунком стажу. Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 16.09.1993 по 10.01.1997 в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» зазначає, що оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру робіт та довідки про фактично відпрацьований час, відповідач позбавлений можливості визначити фактичний пільговий стаж позивача з 16.09.1993 по 10.01.1997 на вказаному підприємстві. При цьому, Порядком №637 від 12.08.1993 передбачена можливість зарахування лише трудового стажу показаннями свідків, можливість такого підтвердження стажу на пільгових умовах не передбачена. На підставі викладеного у відзиві просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини п'ятої ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 02.07.2019 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
02.02.201 позивач звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просить зарахувати до загального та пільгового стажу період роботи з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.12.2016 по 29.03.2018 на посаді слюсар ремонтник з ремонту енергоустаткування дільниці №6 цеху спеціалізованих ремонтів основного технологічного устаткування, будівель і споруд (цех № НОМЕР_2 ) в ПрАТ «Український графіт»; з 22.01.1997 по 27.01.2010 на посаді слюсаря-ремонтника в ПрАТ «Запоріжкокс»; з 10.11.2010 по 19.08.2013 на посаді слюсаря ремонтника в ПАТ «Будівельне монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництва кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення з 09.07.2019.
Не отримавши відповідь на вказане звернення, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно статті 4 Закону №1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно частини першої статті 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.
Як слідує з матеріалів справи позивач просить визнати незаконними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2019, при цьому матеріалами справи підтверджується, що згідно Рішення про призначення пенсії №084050002354 від 15.07.2019 ОСОБА_1 призначено пенсію з 09.07.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. Відповідно до вказаного Рішення визначено тривалість стажу: страховий стаж 53 роки 4 місяці 14 днів; страховий стаж до 01.01.2004 - 18 років 11 місяців 14 днів, страховий стаж після 01.01.2004 - 15 років 5 місяців 0 днів, робота за списком №1 19 років 7 місяців 16 днів.
Таким чином позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки пенсія призначена на тих умовах та з тієї дати, що просив позивач.
Щодо позовних вимог в частині зарахування певних періодів роботи до пільгового стажу суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої вказаної статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, позивач відповідно до заяви від 02.02.2021 просив відповідача зарахувати до загального та пільгового стажу період роботи з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.12.2016 по 29.03.2018 на посаді слюсар ремонтник з ремонту енергоустаткування дільниці №6 цеху спеціалізованих ремонтів основного технологічного устаткування, будівель і споруд (цех №21) в ПрАТ «Український графіт»;
з 22.01.1997 по 27.01.2010 на посаді слюсаря-ремонтника в ПрАТ «Запоріжкокс»;
з 10.11.2010 по 19.08.2013 на посаді слюсаря ремонтника в ПАТ «Будівельне монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»
з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництва кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт»
Аналогічні період заявлено позивачем і в первісному позові.
Досліджуючи матеріали адміністративної справи судом встановлено, що відповідно до пільгового стажу були зараховані періоди:
з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.06.2016 по 29.03.2018 на ПрАТ «Укрграфіт»,
з 22.01.1997 по 19.07.2000 та з 10.04.2001 по 27.10.2010 на ПрАТ «Запоріжкокс»,
з 10.11.2010 по 24.12.2012 на ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1», що підтверджується розрахунком стажу.
При цьому відповідно до позовної заяви (уточненої) позивач оспорює періоди лише
з 01.01.2013 по 19.08.2013 на посаді слюсаря - ремонтника в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»;
з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розрядку в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт».
З урахуванням викладеного суд зазначає щодо періоду з 20.08.2013 по 04.10.2016 та з 01.06.2016 по 29.03.2018 на ПрАТ «Укрграфіт», то вказаний період в повному обсязі враховано відповідачем при здійсненні розрахунку пільгового стажу.
Щодо періоду з 22.01.1997 по 27.01.2010 на посаді слюсаря-ремонтника в ПрАТ «Запоріжкокс» суд зазначає, що згідно розрахунку стажу, що наданий відповідачем судом встановлено, що до пільгового стажу зараховано період з 22.01.1997 по 19.07.2000 та з 10.04.2001 по 27.10.2010 згідно довідки № 68/ВК від 31.05.2019 виданої ПрАТ «Запоріжкокс» та з урахуванням положень п.20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу" затвердженого Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 та вимоги п.3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 18.11.2005 № 383 щодо проведення атестації робочих місць (в період з 20.07.2000 по 09.04.2001 атестація робочих місць не проводилась, тому підстави для зарахування цього періоду до стажу на пільгових умовах за Списком № 1 відсутні). Будь-яких інших документів на спростування вказаної інформації позивачем не надано.
Щодо періоду з 10.11.2010 по 19.08.2013 на посаді слюсаря ремонтника в ПАТ «Будівельне монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» суд зазначає, що відповідачем враховано до пільгового стажу період з 10.11.2010 по 24.12.2012 на ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1». Таким чином спірним періодом є період з 25.12.2012 по 19.08.2013
Як слідує з Форми РС-право по пенсійній справі 084050002354 на ПАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» до пільгового стажу відповідачем враховано 2 роки 1 місяць 15 днів.
Позивачем надано Довідку про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній від 29.05.2014 №372, відповідно до якої підтверджується, що ОСОБА_1 в період з 10.11.2010 по 19.08.2013 на ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» на посаді слюсаря-ремонтника з повним робочим днем постійно зайнятим ремонтом обладнання доменних, мартеновських печей і других агрегатів комбіната «Запоріжсталь» Робота на даній професії дає право на пільгове пенсійне забезпечення список №1 розділ ІІ підрозділ а позиція 2-а-3б, розділ ІІІ підрозділ І позиція 3.1а-3, розділ ІІІ підрозділ 2 позиція 3.2а-3, розділ ІІІ підрозділ 3 позиція 3.3а-3б, Відповідно до вибірки фактично відпрацьованого часу на шкідливих та тяжких умовах роботи при п'ятиденному робочому тижню на ПАТ «БМУ «Запоріжстальстрой-1» з 10.11.2010 по 19.08.2013 визначено наступну кількість відпрацьованих днів: у 2010 - з листопада по грудень 37 днів (296 годин); 2011 році - з січня по грудень 215 днів (1796 годин); у 2012 році - з січня по грудень 185 днів (1477 годин); у 2013 році - з січня по серпень 117 днів (950 годин), всього 554 дні (4429 годин).
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 7 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.
Таким чином, з урахуванням того, що позивач на вказаному підприємстві був зайнятий протягом п'ятиденного робочого дня та з урахуванням загальної кількості фактично відпрацьованих днів в шкідливих умовах праці становить 554 дні (що становить враховані відповідачем 2 роки 1 місяць 15 днів), відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки розрахунок здійснено з урахуванням вимог Порядку №383 та зазначений стаж врахований при призначення пенсії позивачу.
Щодо періоду з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розрядку в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» суд зазначає наступне.
Як слідує з відзиву, відповідач зазначає, що оскільки позивачем не надано уточнюючої довідки про підтвердження пільгового характеру робіт та довідки про фактично відпрацьований час, відповідач позбавлений можливості визначити фактичний пільговий стаж позивача з 16.09.1993 по 10.01.1997 на вказаному підприємстві.
Судом досліджено матеріали адміністративної справи та встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_3 позивач з 16.09.1993 по 10.01.1997 працював на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розрядку в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» (записи №14-14).
Згідно Архівної довідки від 26.03.2019 №04-25/4-882 Архівного управління Запорізької міської ради, документи Запорізького спеціалізованого управління підприємства «Дніпрококсохімремонт» на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради не надходили.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Отже, зазначеним Порядком передбачено у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, підтвердження спеціального трудового стажу також уточнюючою довідкою.
Як зазначалось, пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
За змістом пунктів 1 та 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), що набрав чинності 21.08.1992, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Згідно з підпунктами 4.1 - 4.2 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
З аналізу зазначених норм вбачається, що у Порядку йдеться мова про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
За умовами п. 4.3 Порядку, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Велика палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19.02.2020 сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Крім того, суд враховую позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 (справа № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19) в якій зазначено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII “Про охорону праці”, працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося у параграфах 32, 34, 36, 37, 45, 50, 51, 52 цієї постанови дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту “б” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII) - “за результатами атестації робочих місць” як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
На підтвердження наявності права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 на Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» позивач надає документи, що були видані іншим працівникам за аналогічний період роботи на аналогічні посаді, відповідно до яких зазначено про наявність робочих місць діючого виробництва, де основні робочі, що здійснюють технологічний процес, користуються правом на пільгове пенсійне забезпечення по Списку №1, наказ по атестації робочих місць №194 від 31.05.1994.
Також суд враховує факти, встановлені в судовому рішенні Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09.03.2016 у справі №332/508/16-а, відповідно до якого зазначено:
«Професію слюсаря-монтажника перейменовано на монтажник обладнання коксохімічного виробництва, відповідно ЕТКС та перетарифікації, умови праці та характер праці без змін. … Як вбачається з наказу про результати атестації робочого місця від 31.05.1994 № 194, вперше атестація робочих місць на Запорізькому спеціалізованому управлінні СП «Дніпрококсохімремонт» проводилась в 1994 році. За результатами даної атестації було підтверджено право певним категоріям працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1, у тому числі для «монтажників обладнання коксохімічного виробництва». …
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні при призначенні пенсії відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за Списком № 1 періоду 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розрядку в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт».
Таким чином, в цій частин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи встановлені у справі обставини та підхід до правового регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З урахуванням вимог частини третьої статті 139 КАС України на користь позивача підлягає стягнення судовий збір у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за Списком № 1 з 06.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу та пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 16.09.1993 по 10.01.1997 на посаді монтажника устаткування заводів виробництв кокса 5 розряду в Запорізькому спеціалізованому управлінні підприємства «Дніпрококсохімремонт» та здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за Списком № 1 з 09.07.2019.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 14 квітня 2020 року.
Суддя О.О. Артоуз