ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"07" травня 2010 р. справа № 2a-189/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надрага Л.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20,м. Івано-Франківськ,76000 до ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 2116,40 грн.,-
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 2116,40 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, який зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 26.01.2009 року як фізична особа - підприємець та являється платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування», обрав у 2009 році спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі ставкою єдиного податку, який він не сплачував. Податковий борг відповідача становить 2116,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. На адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити враховуючи наступне.
Судом встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 26.01.2009 року проведено державну реєстрацію суб'єкта фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Даний факт підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1, виданого державним реєстратором Івано-Франківського міськвиконкому.
У відповідності до поданої заяви відповідач у 2009 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування» визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пункту 1 статті 20 Закону України «Про систему оподаткування» передбачає, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема в статті 2 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Відповідач обрав вид діяльності - оптова торгівля продуктами харчування. Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради ставку єдиного податку для відповідача визначено в розмірі 200 грн. в місяць. Даний факт підтверджується копією розрахунку, затвердженого позивачем 10.12.2008 року.
Відповідно частини 5 статті 2 вказаного Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Судом встановлено, що відповідачем в повному обсязі не було здійснено сплати єдиного податку, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2116,40 грн., про що свідчить довідка позивача № 376 від 08.12.2009 року.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкових зобов'язань в розмірі 2116,40 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
За таких обставин суд приходить до висновку, що зазначену суму податкового боргу слід стягнути з відповідача.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 < Текст > Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 12.05.2010 року.