15 квітня 2021 рокум. Ужгород№ 260/234/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду по справі №260/234/21, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
19.03.2021 року до суду надійшло клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що позивач фактично дізнався або повинен був дізнатися про можливе порушення його прав 30.04.2020 року коли була виплачена допомога до 5 травня в сумі 1390,00 грн., а тому представник відповідача зазначає, що з урахуванням часу звернення з позовом до суду, позивачем було пропущено строк звернення до суду.
Також, 19.03.2021 року до суду надійшло клопотання відповідача, згідно якого такий зазначає, що оскаржувані дії Управління по відмові в перерахунку допомоги учаснику бойових дій були виправлені і подальший захист судом порушених прав позивача не потребує визнання таких дій протиправними, відтак просить суд закрити провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання протиправною відмови Управління в перерахунку допомоги до 5-го травня.
Розглянувши подані представником відповідача клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Відповідач надіслав до суду лист від 11.02.2021 про те, що позивача було повідомлено про проведення перерахунку допомоги до 5 травня учасникам бойових дій суми (з урахуванням раніше виплаченої суми) недоплаченої щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Однак суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів того, що позивачеві було фактично здійснено перерахунок недоплаченої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме: не надано первинних документів, які фіксують факти здійснення цих операцій і які складаються під час їх здійснення, для документального підтвердження зазначеної операції.
Крім того, з огляду предмет позову та засоби доказування такого, суд приходить висновку, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними дії відповідача щодо виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи вище викладене, з метою забезпечення належного захисту прав позивача, суд приходить висновку, що клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання протиправною відмови Управління в перерахунку допомоги до 5-го травня не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.
Так, 04.12.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку отриманої ним щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 ріку розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
За результатами розгляду поданої заяви відповідач листом від 08.12.2020 повідомив позивача, що виплата до 05 травня разової грошової допомоги проводиться Міністерством соціальної політики шляхом перерахунку коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення. У 2020 році виплата грошової допомоги проводиться у розмірах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)") під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
В подальшому, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року, визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX опубліковано 16 липня 2020 року у виданнях "Голос України" за № 119-120 та "Урядовий кур'єр" за № 135 та набрав чинності 17 липня 2020 року.
Так, згідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції від 18.06.2020 р.) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Нормами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Європейський суд з прав людини у справі Bellet v. France зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У рішенні у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.
Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 256, 294, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду по справі №260/234/21 - відмовити.
2. У задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради про відповідача про закриття провадження у справі в частині вимоги позивача про визнання протиправною відмови Управління в перерахунку допомоги до 5-го травня по справі №260/234/21 - відмовити.
3. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку визначеному ст. 256 КАС України.
СуддяМ.М. Луцович