ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" квітня 2010 р. Справа № 2a-20/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
з участю секретаря Надраги Л.Я.
представника позивача Воришка Я.Я.
представника відповідача Нестерака Р.Б., Петраша О.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000 до обласного комунального підприємства «Західбудсервіс», вул. Ребета, 10, м. Івано-Франківськ, 76000 про стягнення заборгованості в сумі 10811,54 грн., -
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд із адміністративним позовом до обласного комунального підприємства «Західбудсервіс»про стягнення заборгованості в сумі 10811,54 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення статі 9 Закону України «Про систему оподаткування», статті 2, 17 «Про плату за землю»допущено заборгованість з плати за землю за 2008 та 2009 роки в розмірі 17611,54 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги зменшив. Просив стягнути з обласного комунального підприємства «Західбудсервіс»заборгованість по земельному податоку в сумі 10811,54 грн., оскільки інша сума боргу та по іншому зобов'язанню відповідачем самостійно сплачена.
Представники відповідача в судовому засіданні суду надали платіжні доручення про сплату частини земельного податку, сплату податку на додану вартість і частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. В іншій частині позовних вимог позов визнали.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач як юридична особа Державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зареєстрований 17 листопада 2000 року. В порушення норм Закону України «Про плату за землю»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідач допустив податкову заборгованість в розмірі 17611,54 грн., яка виникла внаслідок не сплати податку за землю.
Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закон України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно частини 2 статті 2 вказаного Закону власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
В ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України «Про систему оподаткування»визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закон України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями..
Судом встановлено, що відповідачем в 2008 та 2009 роках не виконано зобов'язань по оплаті за землю, що є порушенням норми Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про систему оподаткування».
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковому розрахунку земельного податку плати за землю за 2008 та 2009 роки є узгодженими.
Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судом встановлено, що позивач відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»надіслав відповідачу першу податкову вимогу № 1/2784 від 24 листопада 2008 року та другу податкову вимогу № 2/47/315/10/24-150/134 від 10 січня 2009 року. Відповідач податкові вимоги не оскаржував у строк передбачений законом.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
В судовому засіданні представниками відповідача суду надано платіжні доручення про сплату частини боргу по земельному податку в сумі 6800 грн., а також про повну сплату боргу по ПДВ та частині прибутку (доходу) господарських організацій.
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути податковий борг по земельному податку в сумі 10811,54 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з обласного комунального підприємства «Західбудсервіс» у користь бюджету податковий борг в сумі 10811 (десять тисяч вісімсот одинадцять) грн.. 54 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Постанова в повному обсязі складена 05.05.2010 року.