Україна
19 травня 2010 р. справа № 2а-8670/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: 12:15
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Абдукадирової К.Е.
при секретарі Окрибелашвілі В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську
до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», м. Димитров
про стягнення заборгованості в сумі 100 647 грн. 23 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Максимчука С.М. - за дов. від 18 квітня 2010 року
від відповідача: Бабченкової Н.А. - за дов. від 13 січня 2010 року
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Красноармійську (надалі - Управління) заявлено позов до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості в сумі 100 647 грн. 23 коп.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час судового засідання вважає норми частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, пункти 6.4., 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (надалі - Інструкція).
Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечує з огляду на те, що позивачем не доведено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відсутні докази понесення цих витрат, окрім розрахунків фактичних витрат, які направлялись відповідачу, статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII не передбачено обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій як загальнообов'язкового платежу.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши у відкритому судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Красноармійськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 25 березня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32087941 (арк. справи 9). Відокремлений підрозділ «Шахта «Родинська» Державного підприємства «Красноармійськвугілля» зареєстроване виконавчим комітетом Димитровської міської ради 24 вересня 2007 року без права юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 33504980 (арк. справи 11), взятий Управлінням на облік 9 червня 2005 року, у відповідності до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, підпункту 2.1.1. пункту 2.1. та пункту 6.1. вказаної Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як зазначено позивачем та не спростовується відповідачем, у відповідача працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Також слід зазначити, що стаття 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розкриває поняття страхових внесків - це кошті відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошті, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 2 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вважалися об'єктом оподаткування цим збором, який визначився за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування. Тобто витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в контексті вказаного вище Закону вважалися збором на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Втім, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і в розумінні цього Закону це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Органами Пенсійного фонду України були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які були надіслані Управлінням відповідачу на загальну суму 100 647 грн. 23 коп. (арк. справи 33 - 37).
Відповідно до пункту 6.8 вищезазначеної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з розрахунку суми, які належать до відшкодування згідно розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 1 листопада 2009 року по 1 квітня 2010 року, що складалися позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за період з 1 листопада 2009 року по 1 квітня 2010 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у розмірі 100 647 грн. 23 коп. Позивачем, відповідно до пункту 6.4. Інструкції надсилались на адресу відповідача повідомлення про розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 100 647 грн. 23 коп. (арк. справи 33-37). Представник відповідача підтвердив той факт, що зазначені повідомлення ним отримані.
Відповідач зазначену суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про стягнення заборгованості в сумі 100 647 грн. 23 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Красноармійськвугілля» на рахуногк Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську заборгованість в сумі 100 647 грн. 23 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 травня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 21 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Абдукадирова К.Е.