Україна
18 травня 2010 р. справа № 2а-9000/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Чегринець А.М.
з участю представника позивача Колеснікової О.М., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області в інтересах Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
У квітні 2010 року Костянтинівська міжрайонна прокуратура Донецької області в інтересах Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що з 26 грудня 2008 року ОСОБА_2 зареєстрований в Костянтинівському міському центрі зайнятості як безробітний.
Під час обміну даними з Державним центром зайнятості та Державною податковою адміністрацією України отримана інформація про те, що ОСОБА_2 під час перебування на обліку в центрі зайнятості відносився до зайнятого населення.
Під час звірки бази безробітних, які зареєстровані у центрі зайнятості, з базою даних осіб, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, встановлено, що ОСОБА_2 з 16 листопада 2004 року є суб'єктом підприємницької діяльності і одночасно отримує допомогу по безробіттю, про що 29 грудня 2009 року складено акт.
У зв'язку з наведеним 29 грудня 2009 року прийнято рішення про зняття з обліку та повернення незаконно отриманих відповідачем коштів за період з 26 грудня 2008 року по 20 грудня 2009 року в сумі 4 261,93 грн., про що на адресу відповідача направлено претензію від 31 грудня 2009 року.
Оскільки зазначена в претензії сума сплачена не була, тому просив стягнути її з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, зазначав, зокрема, що в акті від 29 грудня 2009 року відповідач власноручно зробив напис про те, що зобов'язується повернути допомогу по безробіттю. Просила задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначав, зокрема, що 14 грудня 2004 року до відповідного державного реєстратора подав заяву про припинення підприємницької діяльності, про результати її розгляду не цікавився. Просив відмовити в задоволенні позову.
Судом встановлено, що 26 грудня 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.
В той же день заяву задоволено, відповідачу призначено допомогу по безробіттю.
У грудні 2009 року позивачем проведено звірку бази безробітних, які зареєстровані у центрі зайнятості, з базою даних осіб, які зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, під час якої встановлено, що ОСОБА_2 з 16 листопада 2004 року був суб'єктом підприємницької діяльності і одночасно отримував допомогу по безробіттю, у зв'язку з чим йому зайве сплачено 4 261,93 грн., про що 29 грудня 2009 року складено акт.
З актом відповідач ознайомився 29 грудня 2009 року та зробив напис про те, що зобов'язується повернути допомогу по безробіттю.
29 грудня 2009 року прийнято рішення про зняття ОСОБА_2 з обліку та повернення незаконно отриманих ним коштів за період з 26 грудня 2008 року по 20 грудня 2009 року в сумі 4 261,93 грн., про що на його адресу направлено претензію від 31 грудня 2009 року.
Претензія отримана відповідачем 03 лютого 2010 року, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.
Судом також встановлено, що 16 листопада 2004 року ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Як платник податків перебував на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області.
Зокрема, у 2009 році здійснював підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, обліку і звітності, що підтверджується довідкою заступника начальника Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 14 травня 2010 року.
26 квітня 2010 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про припинення підприємницької діяльності.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.
Статтею 1 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний займався підприємницькою діяльністю, тобто належав до зайнятого населення, що виключало виплату допомоги по безробіттю.
Про вказані обставини відповідач центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 вказаного Закону, яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обов'язок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.
Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області в інтересах Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Костянтинівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття переплату допомоги по безробіттю в сумі 4 261 (чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 93 (дев'яносто три) коп.
Постанову складено в повному обсязі 19 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.