Україна
20 травня 2010 р. справа № 2а-7133/10/0570
Постановлена у нарадчій кімнаті.
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Куркині В.В.
за участю
представника позивача Вожова В.І.
Публічне акціонерне товариство «ОТП банк» звернулось до суду з позовом до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 12586 від 22.12.2009 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на нежитлове вбудоване приміщення - офіс, за адресою АДРЕСА_1, в межах суми боргу 2033371,64 грн. з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «ОТП Банк». 16.02.2010 року винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - ОСОБА_4, якою складений звіт про оцінку ринкової вартості нерухомого майна, відповідно до якого станом на 18.02.2010 року ринкова вартість об'єкту складає 422108,00 грн.
Позивач вважає постанову про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності від 16.02.2010 року протиправною, оскільки на адресу позивача вона не надходила, що не дало змогу її оскаржити.
Позивач просив постанову про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності від 16.02.2010 року скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову.
Третя особа в судовому засіданні просила відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року провадження у справі в частині вимог щодо скасування висновку спеціалістів ТОВ «КФ Центр ділових комунікацій» щодо встановлення ринкової вартості описаного заставного майна станом на 18.02.2010 року закрито.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом та проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.
Судом встановлено, що на виконанні у Центрально-міському відділі Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 12586 від 22.12.2009 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на нежитлове вбудоване приміщення - офіс, за адресою АДРЕСА_1, в межах суми боргу 2033371,64 грн. з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «ОТП Банк».
28.01.2010 року Центрально-міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття зазначеного вище виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої та другої ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Положеннями статті 55 Закону визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника.
Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
15.02.2010 року Центрально-міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме нежитлового вбудованого приміщення - офіс, за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 та складений акт опису й арешту зазначеного майна.
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена обов'язковість призначення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
16.02.2010 року Центрально-міським відділом Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції винесена постанова про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, відповідно до якої призначено експерта ОСОБА_4.
Так, експертом ОСОБА_4 складений звіт про оцінку ринкової вартості нерухомого майна - нежитлового приміщення - офісу, за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого станом на 18.02.2010 року ринкова вартість об'єкту складає 422108,00 грн.
Як зазначалось, предметом позову позивач визначив протиправність винесення постанови про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності від 16.02.2010 року у зв'язку з порушенням відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» в частині вчасного повідомлення позивача про винесення постанови шляхом її надіслання.
Суд вважає таке твердження позивача обґрунтованим з огляду на наступне.
Порядок залучення до участі у виконавчому провадженні експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності визначений статтею 14 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.
Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.
Копія постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста у 3-денний строк з дня її винесення надсилається сторонам.
Як зазначає позивач, відповідачем копія постанови про призначення у виконавчому провадженні експерта у 3-денний строк з дня її винесення на адресу Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» не надіслана.
Відповідач, в свою чергу, посилається на відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» обов'язку виконавця щодо надіслання документів виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією, при цьому надаючи копію книги реєстрації вихідної кореспонденції, яка містить відомості щодо надіслання відповідного листування.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Однак, частина 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що за умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.
Статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 26.01.2010 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» просить Центрально-міський відділ Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надати реквізити відділу ДВС для авансування витрат по надісланню поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією.
З наведеного виходить, що Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» скористалось своїм правом, встановленим частиною 2 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», однак відповідачем зазначена вимога проігнорована, чим порушені права позивача як стягувача у виконавчому провадженні, а саме надання своїх пропозицій щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності до участі у виконавчому провадженні.
Крім того, зазначені дії порушили право позивача на заявлення відводу експерту, яке визначено приписами ч. 3 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження».
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.ст. 5, 7 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5, основними обов'язками державного виконавця при примусовому виконанні виконавчих документів є: неупередженість, своєчасність, повнота вчинення виконавчих дій; законність і недопущення порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. Вказані обов'язки випливають зі ст. 19 Конституції, на підставі якої органи державної влади повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач не діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки факт порушення відповідачем положень Закону України «Про виконавче провадження» встановлений у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.
З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору оцінювача ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Скасувати постанову Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 16.02.2010 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» судовий збір у сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 20 травня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 25 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.