Україна
19 травня 2010 р. справа № 2а-5493/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Куркині В.В.
за участю
представника позивача Булатової М.А.
Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» звернулось до суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 зобов'язань за умовами кредитного договору, у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 117060,65 доларів США та 60905,43 грн. Так, 01.10.2008 року приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу вчинив виконавчий напис на договорі іпотеки № 583207 від 09.11.2007 року на задоволення вимог позивача за рахунок майна, що є предметом іпотеки.
04.12.2008 року відповідачем складений акт опису та арешту переданого Банку в іпотеку майна та 23.01.2009 року винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності та експерта для участі у виконавчому провадженні для проведення комплексної оцінки та призначено ДФ ПП «Автоексперт», ПП «Експерт-Оцінка», експерта ОСОБА_2, судових експертів ОСОБА_4, ОСОБА_2
Разом з тим, 17.02.2009 року відповідачем надіслано повідомлення про оцінку описаного та арештованого майна, де зазначено, що оціночна вартість складає 367816,24 грн. 13.07.2009 року відповідачем надіслано повідомлення про проведення актуалізації звіту про оцінку описаного та арештованого майна, де зазначено, що оціночна вартість складає 300495,59 грн.
Крім того, 03.03.2010 року позивачем отриманий лист від відповідача про здійснення незалежної оцінки арештованого та описаного майна та зазначено, що оціночна вартість складає 203229,77 грн. Такий висновок позивач вважає протиправним, оскільки така оцінка не відображає реальні ціни на нерухомість на аналогічне нерухоме майно.
Просив зупинити виконавче провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на заставне майно ОСОБА_3 за рахунок якого задовольнити вимоги банку, скасувати акт переоцінки майна та зобов'язати скласти новий акт переоцінки майна.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову.
Третя особа в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин, суд приходить до висновку, що третя особа був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом та проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом.
Перш за все суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Суд зазначає, що позивач під час судового розгляду наполягав на протиправності акту переоцінки майна, що полягає, на його думку, у визначені значно нижчої оціночної вартості на заставне майно у розмірі 203229,77 грн., тому суд встановлює обставини справи саме в цій частині.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису № 10756 від 31.10.2008 року, виданого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Морозовим Є.В., про стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 117060,65 доларів США та 60905,43 грн., усього 924813,03 грн.
11.11.2008 року Відділом Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова про відкриття зазначеного вище виконавчого провадження.
Відповідно до частин першої та другої ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Положеннями статті 55 Закону визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника.
Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
04.12.2008 року Відділом Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку складений акт опису й арешту майна, а саме квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3
Частиною 1 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена обов'язковість призначення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Порядок залучення до участі у виконавчому провадженні експертів, спеціалістів та суб'єктів оціночної діяльності визначений статтею 14 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
23.01.2009 року Відділом Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності та експерта для участі у виконавчому провадженні для проведення комплексної оцінки, відповідно до якого призначено ДФ ПП «Автоексперт» та ОСОБА_2
Так, суб'єктом оціночної діяльності ДФ ПП «Автоексперт» та експертом ОСОБА_2 складений звіт про незалежну оцінку арештованого та описаного майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого станом на 15.02.2010 року оціночна вартість майна складає 203229,77 грн.
Згідно ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов'язок державного виконавця щодо повідомлення сторін виконавчого провадження про оцінку арештованого майна, яку вони можуть оскаржити до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
Перш за все суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Як зазначалось, предметом позову є протиправність акту переоцінки майна.
Разом з тим, Закон України «Про виконавче провадження» у статті 61 встановлює єдиний випадок складання такого акту переоцінки майна, а саме, якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, частиною 3 п. 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Мін'юсту України N 74/5 від 15.12.99 р., встановлено, якщо передане торговельним організаціям майно не буде продане протягом двох місяців, то воно підлягає переоцінці у термін не більше 10 днів. Державний виконавець переоцінює майно за участю представника торговельної організації у присутності стягувача і боржника чи їх представників та в строк не більше 5 днів передає акт переоцінки майна торговельній організації.
З наведеного виходить, що необхідною умовою проведення переоцінки майна, та, як слідство, складання за наслідками відповідного акту, є передання майна на реалізацію торговельним організаціям.
Разом з тим, арештоване та описане майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, не передане на реалізацію, що унеможливлює здійснення переоцінки майна.
Щодо оскарження позивачем оціночної вартості майна у сумі 203229,77 грн. суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень Закон України «Про виконавче провадження» оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця та приписи вищенаведених норм надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
При цьому, згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
Крім того, нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні юридичні наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
З урахуванням викладеного вище, експертний висновок, яким встановлена оціночна вартість майна у сумі 203229,77 грн., не є нормативним правовим актом (юридичним актом), оскільки він не встановлює, не змінює і не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права і обов'язки позивача та йому не адресований.
Аналіз положень Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (ст. ст. 3, 12) свідчить про те, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем будь-яких документів на підтвердження протиправності визначення оціночної вартості майна у сумі 203229,77 грн. не подано, з огляду на це, суд вважає, що позивач не виконав вимог, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги.
З огляду на викладене, суд вважає, що порушень законодавства з боку відповідача не встановлено, тому у задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Відділу Державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору оцінювач ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 травня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 24 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Крилова М.М.