іменем України
Справа № 210/988/21
Провадження № 1-в/210/142/21
"13" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника КВК №80 ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в режимі відеоконференції клопотання засудженого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у ДУ «Криворізька виправна колонія №80» за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2015 року за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.119, ч.3 ст.406, ч.1 ст.70 КК України до 9 років позбавлення волі,
про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України, -
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області № 80, про можливість умовно-дострокового звільнення останнього від відбування покарання.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав своє клопотання, зазначив, що відбув необхідну частину покарання, має 14 заохочень, стягнень не має, у зв'язку з чим, просив суд задовольнити його клопотання.
Захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання засудженого та просила суд його задовольнити.
Представник Криворізької виправної колонії №80 ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання засудженого та зазначив, що засудженого 25.01.2021 року було розглянуто на адміністративній комісії установи згідно ст. 81 КК України та у зв'язку з невідповідністю оцінки ступеня виправлення засудженого, а саме лише став на шлях виправлення, йому було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення.
Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання засудженого, оскільки ОСОБА_4 за весь період відбування покарання до праці не залучався, не довів свого виправлення.
Суд, вислухавши, прокурора, представника колонії, засудженого та його захисника, дослідивши клопотання, дослідивши особову справу засудженого, його індивідуальну програму, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання. (ч.2, п.3 ч.3 ст. 81 КК України).
Як слідує зі змісту кримінального закону, положення про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові застосування умовно-дострокового звільнення.
Передумовою застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання згідно з ч.1 ст. 81 КК України є фактичне відбування особою певного виду покарання.
Разом з тим, підставами для такого звільнення є не лише фактичне відбуття засудженим певної частини покарання, а й доведення засудженим свого виправлення.
Доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці. При цьому сумлінна поведінка характеризується дотриманням режиму відбування покарання, виконанням покладених на засудженого законних обов'язків; виконанням законних вимог представників адміністрації органу, що виконує покарання; підвищенням загальноосвітнього і професійно-технічного навчання; поведінкою у побуті; стримуванням від порушень режиму відбування покарання, від порушень правил внутрішнього розпорядку, неухильним додержанням загальноприйнятих норм і правил поведінки; активною участю у суспільному житті і сумлінним виконанням громадських доручень у процесі відбування покарання; прагненням своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин тощо.
Ставлення до праці характеризується постійною свідомою участю у суспільній корисній праці; систематичним виконанням трудових обов'язків, виробничих завдань і дорученої роботи; відсутністю відмов від роботи, невиходів на роботу без поважних причин і порушень трудової дисципліни; відсутністю трудових порушень тощо.
Суд зазначає, що сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого.
Розглядаючи клопотання засудженого ОСОБА_4 щодо застосування умовно-дострокового звільнення, та оцінюючи ступінь виправлення засудженого, суд враховує дані про його поведінку і ставленні до праці за весь час відбування покарання.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 12.11.2015 року за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 119, ч.3 ст. 406, ч.1 ст. 70 КК України до 9 років позбавлення волі, тобто за умисний особливо тяжкий злочин.
З матеріалів особової справи засудженого вбачається, що з 03.03.2016 року утримувався в УВП-4 міста Дніпропетровська, де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. З 16.03.2016 року відбував покарання в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія №26», де характеризувався посередньо, стягнень не мав, мав 14 заохочень. З 27.11.2020 по теперішній час відбуває покарання в Державній установі «Криворізька випрана колонія №80». За час відбування покарання характеризується посередньо, стягнень заохочень не має, отримав 14 заохочень. Виконує обов'язки старшого днювального клубу установи.
Відповідно Довідки про доходи виданої Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №80» за підписом директора підприємства ОСОБА_7 та головного бухгалтера ОСОБА_8 , ОСОБА_4 за період з червня 2020 року по лютий 2021 року не залучався.
Дані факти не можуть свідчити, що ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Крім того, згідно витягу з протоколу № 2 від 22.01.2021 року засіданням адміністративної комісії ДУ «Криворізька виправна колонія (№80)» відмовлено ОСОБА_4 в застосуванні до нього ст. 81 КК України, згідно рекомендацій управління, а саме, у зв'язку з невідповідністю оцінки ступеня виправлення засудженого, а саме лише став на шлях виправлення.
Відповідно до Щоденника індивідуальної роботи із засудженим ОСОБА_4 , станом на 04.01.2021 року засуджений став на шлях виправлення.
Отже, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, засудженим, не надано конкретних переконливих даних про те, що процес виправлення ОСОБА_4 досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в умовах перебування на волі.
Також суд враховує, що п. 17 ППВСУ від 26 квітня 2002 р. зазначено, що судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання здійснює великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, під час судового засідання у справах цієї категорії суди повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, у тому числі й ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, тощо.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
В сукупності з зазначеним та наявною в матеріалах справи інформацією щодо особи засудженого ОСОБА_4 , який своєю поведінкою та ставленням до праці не довів свого виправлення, суд не знаходить підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 376 КПК України, суд -
Клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст.81 КК України- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду складено 14 квітня 2021 року.
Суддя: ОСОБА_1