Провадження № 11-сс/821/169/21 Справа № 693/201/21 Головуючий по 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст.183 КПК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_2
08 квітня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання за участі: прокурора підозрюваного захисникаОСОБА_5 ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Жашків Черкаської області, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, який рахувати з 05 год. 55 хв. 03 березня 2021 року до 05 год. 55 хв. 01 травня 2021 року, включно ,-
05 березня 2021 року слідчим СВ відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції ОСОБА_9 під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 03.03.2021 за № 1202125033000027 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України до слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області подано клопотання, погоджене з прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів, без права внесення застави.
Необхідність застосування даного запобіжного заходу обґрунтовується тим, що 03.03.2021 до відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області звернувся ОСОБА_10 та повідомив про те, що 03.03.2021 близько 03 год. 20 хв. на автобусній зупинці, що поблизу автовокзалу в м.Жашкові Черкаської області, невідомі особи, погрожуючи в грубій формі із застосуванням ножа, відкрито заволоділи його мобільним телефоном марки «Huawei» та бездротовими навушниками, при цьому спричинивши заявнику тілесні ушкодження у виді порізу правої кисті та удару в обличчя.
За даним фактом СВ ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області 25.11.2020 розпочато кримінальне провадження №12021250330000027 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
03.03.2021 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_11 розподіливши ролі між собою, о 03 год. 30 хв. 03 березня 2021 року разом з останнім підійшов до ОСОБА_10 , який знаходився на зупинці громадського транспорту по вул.Захисників України у м.Жашкові Черкаської області, поряд з в'їздом до автостанції по вул.Одеська, 2 у м.Жашків Черкаської області, де відкрито, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів і з метою заволодіння майном ОСОБА_10 , дістав предмет, ззовні схожий на ніж та разом з ОСОБА_11 , усвідомлюючи, що той також дістав предмет, ззовні схожий на ніж, та приставив його до тіла потерпілого ОСОБА_10 , почали наказувати останньому віддати майно, яке той мав при собі, тим самим виразили погрозу застосування насильства, небезпечного для здоров'я потерпілого. В свою чергу ОСОБА_10 під впливом погроз ОСОБА_11 з ОСОБА_7 , сприйнявши їх як реальну загрозу своєму здоров'ю, віддав мобільний телефон марки «Huawei» і безпровідні навушники чорного кольору ОСОБА_11 .
Після чого ОСОБА_7 разом з ОСОБА_11 маючи при собі вищевказані мобільний телефон марки «Huawei» і безпровідні навушники чорного кольору, які вилучили у ОСОБА_10 , сіли до автомобіля ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , блакитного кольору і з вказаного місця зникли, тим самим заволодівши вказаним майном та завдавши потерпілому матеріальну шкоду.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечного для здоров'я особи, що зазнала нападу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
03.03.2021 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року клопотання слідчого відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволено.
Застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 рахувати з 05 год. 55 хв. 03 березня 2021 року до 05 год. 55 хв. 01 травня 2021 року включно.
Обираючи до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддею враховано наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, яке відноситься до категорії тяжких і за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна, в зв'язку із чим слідчий суддя вважав, що є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідків та понятих у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на свідка ОСОБА_12 , яка є дружиною підозрюваного, і останній напередодні вчиняв дії насильницького характеру відносно неї та своєї неповнолітньої дитини, може вчинити інший аналогічний злочин, а також ухилятися від органу досудового розслідування і суду, що свідчить про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки він є неосудним, так як перебуває на обліку в Жашківській ЦРЛ у лікаря психіатра.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 посилається на те, що застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та до підозрюваного слід було б застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Зазначає, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочину є не достатньо обґрунтованою.
Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просив: ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року скасувати. Задовольнити його клопотання, обравши ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, думки підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 про задоволення апеляційних скарг, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутність підстав для задоволення вимог апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1,2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
В своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, може застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна відповідати вимогам ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Обираючи ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дотримався вимог норм міжнародного права та кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого і прийшов до вірного висновку, що в ході розгляду клопотання та дослідження поданих матеріалів було встановлено наявність ризиків, про які зазначив слідчий.
На думку колегії суддів, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, який є тяжким злочином та за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років з конфіскацією майна, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, який немає офіційного місця роботи, слідчий суддя вірно застосував до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, що буде необхідним і достатнім для запобігання ризиків, зазначених у ч.1 ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, може не забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_7 посилається на те, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, оскільки він є неосудним, так як перебуває на обліку в Жашківській ЦРЛ у лікаря психіатра.
Колегія суддів вважає зазначені доводи ОСОБА_7 неприйнятними, оскільки на підтвердження своєї неосудності ним не надано належних доказів.
В свою чергу, в своїй апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 посилається на те, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочину є не достатньо обґрунтованою.
Колегія суддів вважає зазначені доводи неприйнятними, з врахуванням того, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «К.Г. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).
На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Неспроможними є доводи захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , що застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою є занадто суворим та до підозрюваного слід було б застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки під час розгляду даного клопотання слідчого та при вирішенні питання щодо обрання відносно останнього даного запобіжного заходу, слідчим суддею належним чином вмотивовано своє рішення про те, що інші більш м'які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Уманського РУ поліції ГУНП в Черкаській області лейт. поліції ОСОБА_9 про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у виді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.183, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 05 березня 2021 року, якою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, який рахувати з 05 год. 55 хв. 03 березня 2021 року до 05 год. 55 хв. 01 травня 2021 року, включно, - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді