Рівненський апеляційний суд
Іменем України
08 квітня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_15 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_4 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2019 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №22017030000000035 за обвинуваченням
ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.1 ст.125, ч.3 ст.28 ч.2 ст.182, ч.3 ст.27 ч.2 ст.201, ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.359, ч.3 ст.359 КК України,
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень ,передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.182, ч.2 ст.201, ч.2 ст.359 КК України,
ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.182, ч.3 ст.359 КК України,
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2019 року повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 .
Мотивував своє рішення суд тим, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам п.п.1, 5 ч.2 ст.291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме відсутнє найменування кримінального провадження, зазначений лише реєстраційний номер, не зазначено місця складання та затвердження обвинувального акта. Також, на думку суду, в обвинувальному акті при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, стороною обвинувачення допущено ряд порушень - не зазначено час, місце,форму поширення, зміст поширеної інформації, суб'єктів поширення інформації, не зазначено розміру заподіяної потерпілим шкоди та не зазначено у чому вона полягає. Крім того, при формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 за ч.3 ст.359, ч.3 ст.27 ч.2 ст.359, ч.4 ст.27 ч.1 ст.125, ч.3 ст.27 ч.2 ст.201 КК України стороною обвинувачення допущено суперечності, неналежно викладено фактичні обставини цих кримінальних правопорушень
В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Волинської області ОСОБА_4 просить вказану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування заявлених вимог апелянт послався на те, що в обвинувальному акті зазначено його місце складання і затвердження, наявні всі реквізити та вказано у якому саме кримінальному провадженні він складений.
Також на думку прокурора твердження щодо неналежного викладення фактичних обставин кримінальних правопорушень, нелогічного та некоректного формулювання обвинувачення, є необґрунтованими. Зокрема вказав на те, що на стадії підготовчого судового засідання суд не вправі робити висновки щодо повноти досудового розслідування, правильності кваліфікації органами досудового розслідування діянь обвинувачених та її відповідності фактичним обставинам справи. На його переконання, викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, вказана правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на норми закону України про кримінальну відповідальність за ч.4 ст.27 ч.1 ст.125, ч.3 ст.28 ч.2 ст.182. ч.3 ст.27 ч.2 ст.201, ч.1 ст.263, ч.3 ст.27 ч.2 ст.359, ч.3 ст.359 КК України та фактична складова обвинувачення співпадає з його юридичною формулою.
Крім того, прокурор зазначив, що при формулюванні обвинувачення усім обвинуваченим чітко зазначено у чому полягала істотна шкода, заподіяна кожному з потерпілих та у чому саме вона виразилась.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2019 року задоволено подання голови Волинського апеляційного суду та вказане вище кримінальне провадження направлено на розгляд до Рівненського апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, думку обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та їх захисників - адвокатів ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які, вказавши на безпідставність апеляційних вимог, просили відхилити апеляційну скаргу прокурора та залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Стаття 291 КПК, яка встановлює вимоги до обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, містить у собі перелік відомостей, які обов'язково повинен містити у собі обвинувальний акт, як процесуальний документ про закінчення досудового розслідування.
Зокрема, за приписами вказаної статті (в редакції процесуального закону, який діяв на час складення цього обвинувального акту), обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.
Отже у вказаній нормі закону, крім викладення в обвинувальному акті обставин кримінального правопорушення, прямо вказується на необхідність викладення також формулювання обвинувачення, оскільки формулювання обвинувачення - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки злочину, викладені мовою диспозиції застосовуваної норми КК, тому що саме формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість обвинуваченому у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного кримінального провадження.
Враховуючи положення ч.1 ст.91 КПК про необхідність доказування в кримінальному провадженні події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), в обвинувальному акті дані щодо події правопорушення повинні бути зазначені чітко та не мати розбіжностей між їх викладенням у фактичних обставинах та формулюванні обвинувачення.
Однак, даний обвинувальний акт не відповідає вказаним нормам закону.
Зокрема колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що стороною обвинувачення не розкрито в обвинувальному акті однієї зі складових об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.182 КК України, що інкримінується ОСОБА_5 - умисне незаконне поширення конфіденційної інформації про особу, а саме у жодному із епізодів не зазначено способу поширення та змісту поширеної інформації, а також часу та місця такого поширення.
Також однією із кваліфікуючих ознак злочину за ч.2 ст.182 КК України, який інкриміновано обвинуваченим, є заподіяння потерпілим істотної шкоди, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, які у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Водночас в обвинувальному взагалі не зазначено, який розмір завданої матеріальної шкоди потерпілим та у чому саме він виразився.
Тобто, стороною обвинувачення, в порушення вимог ст.91 КПК, не викладено усіх обов'язкових обставин вчинення кримінального правопорушення, які підлягають доказуванню в ході судового розгляду, що свідчить про не чіткість та не конкретність пред'явленого обвинувачення.
Також колегія суддів вважає слушними покликання місцевого суду на наявність суттєвих суперечностей між фактичними обставинами та формулюванням обвинувачення щодо епізодів злочинної діяльності за ст.182 КК України стосовно потерпілих ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Зокрема, при викладенні фактичних обставин злочину зазначено про незаконне використання конфіденційної інформації щодо цих потерпілих, однак у формулюванні обвинувачення за цими епізодами ОСОБА_5 не інкримінується незаконне використання конфіденційної інформації стосовно ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .
Окрім того, наявна неконкретність сформульованого обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_5 за ч.3 ст.359 КК України, про що зазначив місцевий суд в оскаржуваній ухвалі.
Відсутність в обвинувальному акті чіткого викладення фактичних обставин вчиненого та формулювання обвинувачення позбавляє особу, що обвинувачується, права на захист, а також унеможливлює судовий розгляд, оскільки суд першої інстанції здійснює розгляд лише в межах висунутого обвинувачення.
Так, п."а" ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Згідно прецедентної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд), які стосуються формулювання обвинувачення:
- у рішенні від 25.07.2000 по справі "Маттоціа проти Італії" Суд визнав: "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту";
- у рішенні від 09.10.2008 по справі "Абрамян проти Росії" Суд зазначив: "деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного, він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення".
В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту "а" п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.
Також як вбачається з вказаного обвинувального акта, він не містить місця його затвердження прокурором.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 вимогам ст.291 КПК України, що унеможливлює його розгляд в суді першої інстанції.
Зважаючи на вказане, колегія суддів дійшла переконання, що ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування та задоволення апеляційних вимог прокурора не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2019 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №№22017030000000035 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора прокуратури Волинської області ОСОБА_4 - без задоволення.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3