Справа № 161/1583/21 Провадження №33/802/333/21 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.
Категорія: ч. 1 ст. 155-1 КУпАП Доповідач: Клок О. М.
14 квітня 2021 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря Білоуса І.Л., захисника Фощенко І.В., розглянувши апеляційну скаргу на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2021 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, освіта неповна вища, незаміжня, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувалася, працюючу на посаді продавця - консультанта в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та на неї накладено стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) грн.
ОСОБА_1 визнано винною і притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 16.01.2021 при проведенні фактичної перевірки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_2 : не провела розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій за вино сортове червоне сухе Каберне Chizay, 0,75 л., вміст спирту 13,5 %, за ціною 163 грн. та зефір біло-рожевий за ціною 30,01 грн.; не видала розрахунковий документ встановленої форми, чим порушила вимоги п. п. 1, 2 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неповно та необ'єктивно з'ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимогам законодавства. Зазначає, що провадження у справі за ч. 1 ст. 164 КУпАП, закрите на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Щодо порушення п.1, 2, 12 ст. 3 ЗУ « Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з огляду на положення п. 6 ст. 9 зазначеного закону, а також ст. 61 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, вважає, що оскільки ФОП ОСОБА_2 , є платником єдиного податку другої групи та не здійснював реалізацію алкогольних напоїв, які потребують ліцензії, тому, він мав право не використовувати РРО, та не зобов'язаний видавати розрахунковий документ. Також, судом безпідставно не взято до уваги клопотання захисника про закриття провадження у справі, а протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, оскільки в ньому не зазначено суть порушення. Таким чином, постанова суду є необґрунтованою, а тому вона підлягає до скасування, а провадження у ній до закриття на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши доводи скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Фощенко І.В., яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, суддя приходить до наступного висновку.
Щодо порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме: відсутності будь-які прихідних документів на товар, який реалізовується на суму 3798 грн., то свого об'єктивного підтвердження в ході розгляду справи дані обставини не знайшли, з даними висновками погоджується і апеляційний суд.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП вказаних вимог закону не дотримав в повній мірі.
Диспозицією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пункт 6 статті 9 вищезазначеного закону передбачає, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до ст. 61 Підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового Кодексу України з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
-реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
-реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
-реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Як вбачається з виписки з ЄДРЮО фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізична особа - підприємець ОСОБА_2 є платником єдиного податку другої групи (а.с.32) та не здійснює реалізацію алкогольних напоїв, які потребують відповідної ліцензії, а тому має право, з врахуванням вищезазначених норм Закону, не використовувати РРО, та не зобов'язаний видавати розрахунковий документ (фіскальний звітний чек) встановлений форми та здійснювати відповідний облік.
Наведене дає підстави для висновку, що достатніх, повних і об'єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не здобуто і на розгляд не подано.
У відповідності до ст.294 ч.7 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155 - 1 КУпАП, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294, 247 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Волинського апеляційного суду О.М.Клок