вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.05.10Справа №2а-1940/10/8/0170
(15:48 год.) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Сільського комунального підприємства "Побєдне"
до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
про скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників сторін:
від позивача: Мосейко Тарас Володимирович, довідка статистики № 43-25-56/94 ;
від відповідача: не з'явився ;
Суть спору: СКП "Побєдне" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Джанкойської ОДПІ в АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №16761501/0 від 17.12.09р.
Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.02.10 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №16761501/0 від 17.12.09р. та №16761501/1 від 15.01.10 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не правомірно були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення та безпідставно визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та застосовані штрафні санкції, у зв'язку із тим, що рішенням № 5/26-8 від 21.01.2009 р. Побєдненська сільська рада встановила для СКП «Побєдне» ставку прибутку за підсумками фінансово - господарської діяльності в 2009 р., що підлягає зарахуванню у місцевий бюджет Побєдненської сільської ради. Ставка податку на прибуток встановлена Побєдненською сільською радою відповідно до чинного законодавства - 0%, а отже Побєдненська сільська рада фактично звільнила СКП «Побєдне» від сплати податку на прибуток у 2009 р. Рішення Побєдненської сільської ради № 5/26-8 від 21.01.2009 р. не було оскаржено або скасовано у законному порядку, а отже підлягає виконанню.
Представник позивача в судовому засіданні 17.05.10 р. підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач не забезпечив явку свого представника у судове засідання 17.05.10 р., надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та надіслав на адресу суду заперечення до позову, в яких зазначив, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України і підстави для їх скасування відсутні.
Так, відповідач вважає, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не надає повноважень органам місцевого самоврядування по зміні ставки та встановленню пільг по сплаті податку на прибуток підприємствами комунальної форми власності, тому позивач не мав права використовувати нульову ставку податку на прибуток у 2009 році, навіть при наявності рішення Побєдненської сільської Ради № 5/26-8 від 21.01.2009 р.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Сільське комунальне підприємство «Побєдне» зареєстроване як юридична особа 04.02.2004 р. рішенням Джанкойської районної державної адміністрації АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 477571 (а.с.12) та взято на податковий облік Джанкойською ОДПІ.
07.12.09 р. Джанкойською ОДПІ була проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток Сільського комунального підприємства «Побєдне», а саме декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2009 р., результати якої були відображені в акті перевірки № 2322/1501/32608038 від 07.12.09 р. (а.с. 14).
В акті перевірки зазначено, що відповідачем встановлені порушення позивачем п.10.1. ст.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за 3 квартали 2009 рік на загальну суму 5460 грн.
За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту Джанкойською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.12.09 р. № 16761501/0, яким позивачу донарахований податок на прибуток підприємств у розмірі 5460 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 273 грн. (а.с.15). Розмір штрафних санкцій розрахований на підставі п.п.17.1.4 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме у розмірі п'яти відсотків від суми донарахованого податкового зобов'язання (5460 грн. х 5% = 273,00 грн.) (а.с.15).
Позивач, не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням звернувся до Джанкойської ОДПІ зі скаргою, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.12.09 р. № 16761501/0.
Заступником начальника Джанкойської ОДПІ відмовлено у задоволенні скарги позивача та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 17.12.09 р. № 16761501/0 та 15.01.10 р. Джанкойською ОДПІ було винесено нове податкове повідомлення-рішення № 16761501/1 (а.с. 22-25).
Позивач, не погодившись із винесенням Джанкойською ОДПІ податкових повідомлень-рішень № 16761501/0 від 17.12.09 р. та № 16761501/1 від 15.01.10 р., звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 13.07.2000 № 886/2000 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1990 р. органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, суд приходить до висновку про те, що Джанкойська ОДПІ є територіальним органом виконавчої влади, яка у правовідносинах з юридичними особами, в тому числі пов'язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов'язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України.
Отже, даний спір є публічно-правовим та, керуючись правилами територіальної підсудності адміністративних справ про оскарження ненормативних актів індивідуальної дії за місцем знаходження позивача, що встановлені ч.2 ст.19 КАС України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Окружним адміністративним судом АР Крим.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.15 ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України № 2542-ІІІ від 21.06.01 р. до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належить зокрема податок на прибуток підприємств комунальної власності.
Частиною 2 статті 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009» N 835-VI від 26.12.2008, встановлено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів.
Відповідно до статуту Сільського комунального підприємства «Побєдне», останнє створено відповідно до рішення Побєдненської сільської ради від 10.10.2002 р. № 24/3-3 про передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери сільським радам у відповідності із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с.6-11), а отже на думку суду СКП «Побєдне» є підзвітним та підконтрольним Побєдненській сільській раді.
Відповідно до п.2.1. Статуту СКП «Побєдне» створено для організації та розвитку житлово-комунального господарства у сфері водо- і теплопостачання, водовідведення, транспорту, експлуатації та ремонту житла, дорожнього та зеленого господарства, впорядкування, надання ритуальних, готельних та інших послуг, виконання робіт для населення соціально-побутових та виробничих споживачів, незалежно від форм власності.
Статтею 7 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. встановлено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.
Відповідно до п.п. 24, 29 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом (п.24); встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету (п.29).
Відповідно до п. «а» ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження, як:
1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад;
2) встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
3) заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад;
4) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо порядку та умов відчуження комунального майна, проектів місцевих програм приватизації та переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; організація виконання цих програм; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію, подання раді письмових звітів про хід та результати відчуження комунального майна.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що законодавцем встановлена ставка податку на прибуток підприємств - 25 % до об'єкта оподаткування. Разом з тим, судом встановлено, що Побєдненська сільська рада, за рішенням якої було створено СКП «Побєдне» уповноважена встановлювати для СКП «Побєдне», яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, розмір частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
На підставі зазначених положень Побєдненська сільська рада прийняла рішення № 5/26-8 від 21.01.09 р. «Про встановлення для СКП «Побєдне» ставки податку на прибуток та ставки податку на частину чистого прибутку за підсумками фінансово - господарської діяльності в 2009 р., що підлягає зарахуванню до місцевого бюджету Побєдненської сільської ради», яким встановила для позивача розмір ставки податку на прибуток за підсумками фінансово - господарської діяльності в 2009 р., котра підлягає зарахуванню до місцевого бюджету Побєдненської сільської ради у розмірі нуль відсотків, тим самим звільнила позивача від сплати податку на прибуток підприємств у 2009 році (а.с.16-18).
Рішення № 5/26-8 від 21.01.09 р. Побєдненської сільської ради про встановлення ставки податку на прибуток суд розцінює як встановлення розміру частки прибутку СКП «Побєдне», яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету, а отже не перевищуючи наданих Побєдненській сільській раді повноважень, відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вона встановила нульовий розмір частки прибутку СКП «Побєдне», яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Доказів визнання незаконним або нечинним вищезазначеного рішення Побєдненської сільської ради сторонами суду надано не було, а отже відповідно до положень Статуту СКП «Побєдне» воно підлягає виконанню позивачем.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що у Джанкойської ОДПІ були відсутні підстави для нарахування позивачу податку на прибуток за 3 квартали 2009 р., у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати відповідного податку у 2009 р., а отже податкове повідомлення - рішення № 16761501/0 від 17.12.2009 р. про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій прийнято безпідставно, без урахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
Що стосується вимоги позивача стосовно скасування податкового повідомлення - рішення № 16761501/1 від 15.01.10 р., суд зазначає наступне.
На виконання Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та з метою поліпшення організації роботи податкових адміністрацій щодо розгляду скарг (апеляцій) платників податків на рішення державних податкових адміністрацій, Наказом Державної податкової адміністрації України № 29 від 11.12.96р. затверджено Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями (далі Положення).
Відповідно до ч.1 п.2 Положення, воно розроблене на підставі норм, передбачених Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", "Про звернення громадян", Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України, визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень, податкових повідомлень-рішень (далі - податкові повідомлення) про визначення сум податкових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та податкових вимог щодо податкового боргу.
Пунктом 4 Положення визначений порядок подання первинної скарги, а саме зазначено, що у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Пунктом 8 Положення встановлено, що керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу.
Відповідно до п. 9 Положення Державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
1) залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;
2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;
3) скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;
4) про податковий компроміс;
5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;
6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.
У разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або органів державної податкової служби, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, рішення приймається на користь платника податків.
Матеріалами справи підтверджується, що скарга позивача була розглянута Джанкойською ОДПІ та за результатом розгляду було винесено рішення про залишення скарги без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 16761501/0 від 17.12.09 р. без змін (а.с.22-24).
Суд вважає, що відповідачем при розгляді скарги позивача було не правомірно винесено рішення про залишення скарги без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, у зв'язку із тим, що податковому органу було відомо про рішення Побєдненської сільської ради № 5/26-8 від 21.01.2009 р., яким позивача було звільнено від сплати податку на прибуток підприємств у 2009 році, що є підставою для прийняття податковим органом рішення на користь платника податку.
Відповідно до п. 4.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001 р., при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень:
а) до графи 1 порядковий номер за певний рік;
б) до графи 2 дата складання.
Номер податкового повідомлення складається з таких частин:
- порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення);
- номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера;
- через дріб - номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.
Отже судом встановлено, що податковий орган при розгляді скарги платника податку на податкове повідомлення-рішення повинен не тільки виносити рішення за результатами розгляду скарги, а і нове податкове повідомлення-рішення із зазначенням через дріб номера рішення за скаргою.
Враховуючи те, що суд прийшов до висновку стосовно не правомірності дій відповідача щодо нарахування позивачу податку на прибуток підприємств та штрафних санкцій при винесенні відповідачем первинного податкового повідомлення-рішення № 16761501/0 від 17.12.09 р. та прийняття необґрунтованого рішення податковим органом за результатами розгляду скарги позивача, суд вважає, що і податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами розгляду скарги позивача : № 16761501/1 від 15.01.10 р. також є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, з тих самих підстав.
Враховуючи те, що суд вважає необґрунтованим донарахування відповідачем вищенаведених сум податкового зобов'язання, нарахування штрафних санкцій є неправомірним.
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що віднесення податку на прибуток до джерел поповнення місцевого бюджету не породжує в його розпорядженні права звільнення від сплати цього податку, виходячи з наступного.
Суд вважає, що норми, передбачені п. 29 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями саме по встановленню для підприємств, установ, організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яке підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.
Враховуючи, що згідно ст. 69 Бюджетного кодексу України, податок на прибуток підприємств комунальної власності повністю віднесено до доходів місцевих бюджетів, органи місцевого самоврядування мають право встановлювати розмір частки прибутку підприємств комунальної власності, що не позбавляє їх права встановлювати нульову ставку податку в цілому, оскільки в 2009 році весь прибуток підприємств комунальної власності віднесений до доходів місцевих бюджетів.
При цьому суд зауважує, що встановлення сільською радою нульової ставки податку на прибуток комунального підприємства не змінює статус цього податку, який Законом України «Про систему оподаткування в Україні» віднесено до загальнодержавних податків, тому суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно не врахував особливість оподаткування комунальних підприємств податком на прибуток, яка пов'язана із спеціальним статусом позивача, як підприємства, підзвітного та підконтрольного Побєдненській сільській раді.
Отже, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв необгрунтовано, без дослідження всіх обставин проведеної перевірки, не прийняв до уваги рішення Побєдненської сільської ради № 5/26-8 від 21.01.09 р., хоча воно було надано в ході перевірки позивачем для дослідження та було досліджено відповідачем.
Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, доказів правомірності і законності висновків відповідача стосовно неправомірних дій позивача, а також обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, відповідачем суду не надано.
Позивач в своєму позові просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення, втім враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять та повноваження суду при винесенні рішення, визначені у ст.162 КАС України, про необхідність визнання протиправними та скасування ненормативих актів індивідуальної дії, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ №16761501/0 від 17.12.2009 р. та №16761501/1 від 15.01.2010 р.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова складена у повному обсязі 25.05.10 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Уточненні позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції №16761501/0 від 17.12.2009 р. та №16761501/1 від 15.01.2010 р. про донарахування Сільському комунальному підприємству «Побєдне» податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій, кожне на суму 5733 грн., з яких 5460 грн. донарахований податок на прибуток та 273 грн. штрафних санкцій.
3. Стягнути на користь Сільського комунального підприємства «Побєдне» (96167, АРК, Джанкойський район, с. Побєдне, вул. Леніна, 46, код ЄДРПОУ 32608038) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Кушнова А.О.