вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
06.05.10Справа №2а-14989/09/9/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим,
за участю прокуратури м. Сімферополь АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
позивача - Сірош А.А. довіреність № 01/452 від 30.11.2009 року;
відповідача - Бора І.Ю., довіреність № 6/10-0 від 16.08.2009 року;
прокурора - Костюченко Р.С., посвідчення № 09096;
Суть спору: Дочірнє підприємство «Фесто Виробництво» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.08.2009 року № 0011072301/0, від 06.11.2009 року № 0011072301/1, від 10.12.2009 року № 0011072301/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.12.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
За заявою від 18.02.2010 року до участі у справі вступила прокуратура м. Сімферополь АР Крим.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.05.2010 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.
Відповідач та прокурор заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд
Дочірнє підприємство «Фесто Виробництво» 14.11.2001 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 613581 від 26.01.2010 року (а.с.51).
Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АА № 232527 від 29.01.2010 року (а.с.52) основними видами діяльності підприємства є: виробництво насосів, компресорів та гідравлічних систем; ремонт та технічне обслуговування іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань; ремонт і обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; діяльність автомобільного вантажного транспорту.
Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 18.08.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Фесто Виробництво» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2009 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 01.05.2009 року та з 01.05.2009 року по 01.06.2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 8018/23-4/20718805 від 18.08.2009 року (а.с.9-28), в якому зазначено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником завищено значення бюджетного відшкодування за травень 2009 року на 7500,00 грн., також встановлено порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з чим значення бюджетного відшкодування за червень 2009 року зменшено на 267444,00 грн.
Висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування у травні 2009 року на суму 7500,00 грн. ґрунтуються на тому, що позивачем неправомірно до складу податкового кредиту за квітень 2009 року було включено суму податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ПП «НПФ Водні технології», оскільки включення суми у розмірі 7500,00 грн. до складу податкового кредиту відбулось після настання дати виникнення права на податковий кредит.
Висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим щодо завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року на 267444,00 ґрунтуються на тому, що позивачем було порушено ведення податкового обліку. В порушення п.п.7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в Довідці, щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів бюджетного відшкодування (Додаток № 2) не заповнена колонка 2 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду)» - не вказані звітні періоди, у яких виникли суми залишки від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду.
Крім того, позивачем до уточнюючого розрахунку № 9000603662 від 31.07.2009 року не було надано додаток № 4 до декларації з податку на додану вартість - Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.
Перевірку ДП «Фесто Виробництво» було проведено в присутності його представників, акт перевірки ними підписаний, один примірник акту ними отриманий.
На підставі акту перевірки № 8018/23-4/20718805 від 18.08.2009 року відповідачем 28.08.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011072301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету за травень 2009 року на суму 7500,00 грн. та за червень 2009 року на суму 267444,00 грн. (а.с.7).
Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 28.08.2009 року № 0011072301/0, позивачем була подана скарга до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь.
За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим було прийнято рішення № 5763/10/1/Є25-0 від 02.11.2009 року, яким позивачу у задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 28.08.2009 року № 0011072301/0 залишено без змін, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011072301/1 від 06.11.2009 року (а.с.8).
Рішенням Державної податкової адміністрації АР Крим від 11.11.2009 року № 01/395 позивачу відмовлено у задоволенні повторної скарги. За результатами розгляду повторної скарги позивача прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011072301/2 від 10.12.2009 року.
В ході судового розгляду судом була перевірена наявність підстав у Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим щодо зменшення ДП «Фесто Виробництво» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету за травень та червень 2009 року, та встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон).
Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.
Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону)
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.
Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Однак, суд зауважує, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачені певні обмеження щодо формування податкового кредиту. Так, згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 цього Закону.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Таким чином, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).
За даними перевірки, як було зазначено вище, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2009 року, що є наслідком неправомірного включення до складу податкового кредиту за квітень 2009 року суми податку на додану вартість у розмірі 7500,00 грн. за податковою накладною, отриманою від ПП «НПФ Водні технології».
Суд не погоджується з висновками акту перевірки в зазначеній частині з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.11.2007 року між позивачем (замовником) та фірмою «Водні технології» (підрядником) було укладено договір підряду № Los32В-pipes (а.с.63-71).
Факт виконання робіт відповідно до договору підряду № Los32В-pipes від 16.11.2007 року підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №Los-32b-5 від 01.07.2008 року (а.с.60). Згідно з вказаним актом загальна вартість виконаних робіт становить 45000,00 грн., з них сума ПДВ - 7500,00 грн.
До договору підряду № Los32В-pipes від 16.11.2007 року фірмою «Водні технології» (індивідуальний податковий № 207188001294, номер свідоцтва платника податку на додану вартість 00953105) була оформлена податкова накладна № 25 від 16.04.2008 року на суму 45000,00 грн., з них сума ПДВ - 7500,00 грн.(а.с.61).
Платіжним дорученням № 53006630 від 16.04.2008 року підтверджується сплата суми у розмірі 45000,00 грн., визначеної у податковій накладній (а.с.62).
Згідно з відміткою на податковій накладній № 25 від 16.04.2008 року ДП «Фесто Виробництво» накладна отримана 16.04.2009 року за вх. №03/64.
Враховуючи, що податкова накладна № 25 від 16.04.2008 року отримана ДП «Фесто Виробництво» 16.04.2009 року, сума податку на додану вартість у розмірі 7500,00 грн., сплачена за вказаною накладною, була включена позивачем до складу податкового кредиту за квітень 2009 року (декларація № 89176 від 15.05.2009 року).
В судовому засіданні судом було перевірено податкову накладну № 25 від 16.04.2008 року на відповідність вимогам чинного законодавства та встановлено її повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.
Таким чином, враховуючи той факт, що позивач отримав податкову накладну у квітні 2009 року, суд дійшов висновку про те, що він на підставі п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мав право визначити датою виникнення права на податковий кредит дату її отримання, тобто квітень 2009 року.
Суд зазначає, що відповідно до п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у платника виникає саме право на податковий кредит з наступом однієї з подій. Таким чином, це право позивача відобразити у податковій декларації податковий кредит. Закон не передбачає обов'язку платника податку взагалі вказувати у податковій декларації податковий кредит, у тому числі з наступом однієї з подій, вказаних у п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону. Тому визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку, а не обов'язком.
На підставі зазначеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно у декларації з податку на додану вартість було зазначено суму у розмірі 7500,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Що стосується висновків Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про неправомірність зазначення позивачем у декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року суми у розмірі 267444,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, то суд зазначає наступне.
Згідно з п.п. 7.7.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982 (далі по тексту - Порядок).
Згідно з п. 3.1 Порядку декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.
Добровільно платник податку може подати до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцем реєстрації податкову декларацію в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису осіб (які підписують декларацію) у порядку, визначеному законодавством (п.4.1.4 Порядку).
Відповідно до п. 4. 2 Порядку у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.
Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) (п. 5.12 Додатку).
Судом встановлено, що 08.12.2009 року між Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та ДП «Фесто Виробництво» було укладено договір № 3/130 про визнання електронних документів (а.с.93-97). Предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Договір надає платнику податків можливість, а не зобов'язує його подавати до органу державної податкової служби податкові документи у електронному вигляді.
Скориставшись своїм правом, позивачем 20.07.2009 року до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим в електронному вигляді була подана декларація № 9000966728 e-mail з податку на додану вартість за червень 2009 року (а.с.44-45). В рядку 24 вказаної декларації зазначено суму у розмірі 267444,00 грн., що є залишком від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. У зв'язку з цим сума , що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 267444,00 грн. (рядок 25.1 Декларації).
Враховуючи, що позивачем у декларації була зазначена сума у розмірі 267444,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню, ним разом із декларацією до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим був поданий додаток № 2 - довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів бюджетного відшкодування (а.с.46), додаток № 3 - розрахунок суми бюджетного відшкодування (а.с.47) та додаток № 4 - заява про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.48).
Позивачем в порушення п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у додатку № 2 до декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року не заповнена колонка 2 - не вказані звітні періоди, у яких виникли суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду. За висновками відповідача, ця обставина є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, оскільки позивачем було порушено правила ведення податкового обліку.
У зв'язку з наявністю помилки у декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, позивачем 31.07.2009 року до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2009 року (а.с.37).
До уточнюючого розрахунку позивачем були додані відповідні додатки, а саме: довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток № 2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток № 3) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток № 4).
Однак, в акті перевірки відповідачем було зазначено про те, що позивачем до уточнюючого розрахунку не був доданий додаток № 4, у зв'язку з чим позивач не має право на отримання бюджетного відшкодування.
Так, згідно з квитанцією № 1 від 31.07.2009 року додаток № 4 до уточнюючого розрахунку було збережено на центральному рівні з зауваженнями, крім того, в квитанції зауважено про необхідність подбати про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки прийняття/не прийняття документу (а.с.42). Відповідно до квитанції № 2 від 31.07.2009 року (а.с.41) заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 31.07.2009 року не прийнято у зв'язку з тим, що звіт вже було подано (реєстр. № 9000466731 від 20.07.2009 року). У зв'язку з тим, що заява про повернення суми бюджетного відшкодування не була прийнята відповідачем в електронному виді, позивачем 31.07.2009 року вказаний документ був зданий нарочно. Згідно з повідомленням про отримання звітності (а.с.43) звіт доставлений в поштову скриньку Державної податкової адміністрації України 31.07.2009 року.
У судовому засіданні позивач наполягав на тому, що не отримання відповідачем додатку № 4 до уточнюючого розрахунку є суто технічною помилкою та не є підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування.
Суд погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.
Як було зазначено судом вище, податкова звітність ДП «Фесто Виробництво» подається до податкового органу у електронному вигляді, що також передбачає електронне заповнення декларації.
У судовому засіданні судом в порядку ст. 77 КАС України були допитані свідки ОСОБА_5, яка є працівником Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, та ОСОБА_6, яка є працівником ДП «Фесто Виробництво».
Відповідно до свідчень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не отримання Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2009 року є наслідком некоректної роботи електронної системи.
Судом були досліджені документи, надані позивачем, а саме: декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року та додатки №2, № 3 та № 4 до вказаної декларації, а також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2009 року та додатки до нього, квитанції №1 та № 2 від 31.07.2009 року, повідомлення про отримання звітності від 31.07.2009 року.
За результатами вивчення вказаних документів судом встановлено, що позивачем у рядку 24 декларації зазначено суму у розмірі 267444,00 грн., що є залишком від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. Сума бюджетного відшкодування у розмірі 267444,00 грн. визначена позивачем на підставі відповідного розрахунку (додаток № 3 до декларації) з урахуванням довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів. Рішення позивача про отримання бюджетного відшкодування у розмірі 267444,00 грн. підтверджується відповідною заявою (додаток № 4 до декларації).
Як було зазначено судом вище, позивачем з метою виправлення помилок до податкового органу було подано уточнюючий розрахунок разом із додатками.
Проте, на думку відповідача, у документах податкової звітності, отриманих відповідачем від позивача, відсутня заява про повернення суми бюджетного відшкодування, що є додатком № 4 до уточнюючого розрахунку.
У судовому засіданні позивач пояснив, що разом із уточнюючим розрахунком ним до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим була направлена заява про повернення суми бюджетного відшкодування, однак у зв'язку з некоректною роботою електронної системи вказана заява не була отримана відповідачем.
Цей факт не заперечувався відповідачем та підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував також проти того, що позивачем вірно визначено суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року, однак зауважив, що у зв'язку з порушенням позивачем Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, а саме не наданням додатку № 4 до уточнюючого розрахунку, сума у розмірі 267444,00 грн. не може бути відшкодована позивачу.
Всупереч цьому, суд звертає увагу на те, що право на отримання бюджетного відшкодування виникає у платника податків на підставі п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому порушення позивачем Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982, не може бути підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування.
Згідно з п. 4.3 Порядку у разі подання платником податків податкової звітності, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, така звітність може бути не визнана контролюючим органом як податкова звітність (податкова декларація).
Проте, жодним нормативно-правовим актом не передбачена можливість податкового органу зменшити суму бюджетного відшкодування у зв'язку з недоліками роботи електронної системи.
Враховуючи зазначене вище, суд вважає неправомірним зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування позивачу з податку на додану вартість за червень 2009 року на 267444,00 грн.
За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення № 0011072301/0 від 28.08.2009 року (№ 0011072301/1 від 06.11.2009 року, № 0011072301/2 від 10.12.2009 року) таким, що прийнято протиправно, з порушенням норм чинного законодавства, без з'ясування дійсних обставин, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 01.03.2010 року.
Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0011072301/0 від 28.08.2009 року (№ 0011072301/1 від 06.11.2009 року, № 0011072301/2 від 10.12.2009 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 274944,00 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цикуренко А.С.