ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/130
16:47
06.07.2009 р. № 2а-672/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Шейко Т.І. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва
провизнання податкового повідомлення -рішення недійсним
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06.07.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 30.12.2008 № 0005141705/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 01.01.2007 р. по 30.09.2007 р. позивачкою була обрана спрощена система оподаткування шляхом сплати єдиного податку. За результатами фінансово-господарської діяльності за перші три квартали 2007 року нею була отримана виручка від реалізації в сумі 683026,45 грн., чим перевищено її граничний обсяг (500 000 грн.) на суму 183026,45 грн. У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998 р. № 727, починаючи з 4 кварталу 2007 року позивачка перейшла на загальну систему оподаткування. Проте, відповідачем прийнято рішення про сплату ОСОБА_1 додатково 16 395,12 грн. податку з доходів фізичних осіб за період, коли остання перебувала на спрощеній системі оподаткування. Вважає рішення відповідача протиправним та просить його скасувати.
Представник відповідача позов не визнав. Своє обґрунтування навів у запереченні на позовну заяву та просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа -підприємець Деснянською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.05.2004 р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця Серія НОМЕР_2.
Як вбачається з Свідоцтва Серії НОМЕР_3 про сплату єдиного податку від 01.01.2007 р., ОСОБА_1 була платником єдиного податку.
Відповідно до Свідоцтва № НОМЕР_4 ОСОБА_1 зареєстрована як платник податку на додану вартість.
Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.07.2006 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено Акт № 7875/17-5/НОМЕР_1 від 22.12.2008 року.
На підставі Акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва 30.12.2008 р. винесла податкове повідомлення -рішення форми «Р» № 0005141705/0, яким визначила ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 16 395,12 грн.
Так, перевіркою встановлено порушення вимог ч.1, ч. 4 ст.1, ст. 4, ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998 р . № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 зі змінами та доповненнями, а саме за три квартали 2007 року підприємцем допущено перевищення граничних обсягів виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); п.8 «Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку»; ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»; п.22.10 ст. 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»; п.п. 4.2.8 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 р. з урахуванням змін та доповнень, ч.2, ч.3 ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 р. з урахуванням змін та доповнень.
З акту перевірки вбачається і підтверджується позивачкою, що в період з 01.01.2007 по 30.09.2007 р. приватний підприємець ОСОБА_1 знаходилась на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р . № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 р. № 746/99 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн..
Статтею 5 Указу визначено, що у разі порушення вимог, установлених ст.1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Як зазначено позивачем і не заперечується відповідачем, за результатами фінансово-господарської діяльності за перші три квартали 2007 року позивачкою було отримано виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 683026,45 грн., чим перевищено її граничний обсяг (500 тис.) на суму 183026,45 грн. У зв'язку з цим, вона, починаючи з 4 кварталу 2007 року перейшла на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до ст. 4 Указу спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Аналогічна норма міститься й у ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», де зазначено, що спрощена система оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності може застосовуватися поряд з діючою загальною системою оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва.
Таким чином, суд не вбачає в діях позивачки порушень визначеного відповідачем законодавства.
Суд, всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищенаведене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов задоволити.
Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 30.12.2008 р. № 0005141705/0 про донарахування ОСОБА_1 16 395,12 грн. податку з доходів фізичних осіб.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -09.07.2009 р.