ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
11:11
07.07.2009 р. № 14/454
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Коваленка Віктора Олександровича
від відповідача: Болох Вікторії Валеріївни
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аптеки швидкої допомоги 03»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва
провизнання нечинною першої податкової вимоги
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптеки швидкої допомоги 03»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання нечинною першої податкової вимоги державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 18.06.2008 №1/4847.
Позовні вимоги обґрунтовано неправомірністю надіслання органам державної податкової служби першої податкової вимоги, оскільки податкового повідомлення-рішення позивач не отримував, а тому у позивача не має узгодженого податкового зобов'язання.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та послався також на неправомірність проведення державною податковою інспекцією перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на наявність узгодженого податкового зобов'язання, яке виникло на підставі рішення про застосування до позивача штрафних санкцій від 09.04.2008 №0003592305. Зазначене рішення винесено за порушення пунктів 8, 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які встановлені перевіркою щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 27.03.2008.
В судовому засіданні представник відповідача свої заперечення підтримав та зазначив про правомірність надіслання позивачу першої податкової вимоги.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптеки швидкої допомоги 03»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання нечинною першої податкової вимоги державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 18.06.2008 №1/4847. Зазначену вимогу отримано позивачем поштою у вересні 2008 року.
За посиланням позивача, у нього відсутня будь-яка сума узгодженого податкового зобов'язання чи податкового боргу.
Зазначене твердження не відповідає дійсності і спростовується доказами, наданими державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва.
Так, матеріали справи свідчать, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва на підставі направлень на перевірку від 27.03.2008 №369/23-05 та №370/23-05, плану проведення перевірок від 22.02.2008, проведено перевірку позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Перевіркою встановлено порушення пунктів 8, 9, 10 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». За результатами перевірки складений акт від 27.03.2008 №265903392305 та винесено рішення від 09.04.2008 №0003592305 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Аптеки швидкої допомоги 03»штрафних санкцій у сумі 816 грн.
У зв'язку із відмовою від підписання акту, останній був надісланий на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Аптеки швидкої допомоги 03»поштою і отриманий позивачем, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.
Рішення про застосування штрафних санкцій також надсилалось за юридичною адресою позивача, проте повернулося із відміткою пошти про відсутність підприємства за зазначеною адресою. Згідно акту про неможливість вручення податкового повідомлення від 16.05.2008 №1016, рішення про застосування штрафних санкцій розміщено на дошці оголошень 16.05.2008.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 названого Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Враховуючи всі заходи податкового органу з належного повідомлення позивача про наявність податкового боргу, а також відсутність апеляційного узгодження або судового оскарження рішення, заборгованість позивача є узгодженою.
Відповідно до приписів підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього Закону визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Державною податковою інспекцією направлено позивачу першу податкову вимогу від 18.06.2008 №1/4847, яку отримано позивачем. Ознайомившись з примірником податкової вимоги, що оскаржується, судом не встановлено невідповідності її вимогам Закону.
Посилання позивача на те, що відповідно до вимог статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мали надіслати позивачу за 10 днів відповідне повідомлення про перевірку не приймається до уваги, оскільки Закон передбачає такі повідомлення у разі проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). У даному разі проводилась перевірка додержанням суб'єктами господарювання порядку розрахунків за товари (послуги).
Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі шляхом їх безпосереднього, всебічного, повного та об'єктивного дослідження, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову складено в повному обсязі 07 липня 2009 року