ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
14:55
18.06.2009 р. № 14/408
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Мазуренка Олексія Анатолійовича
від відповідача: Косякевич Юлії Сергіївни
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомвідкритого акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»
до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва
проскасування рішення та зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2008 року скасовано рішення господарського суду міста Києва від 26.01.2005 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005 у справі №28/456 за позовом відкритого акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.10.2004 №0001052330/0, справу направлено на новий розгляд.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України зазначено, що висновки судів про визнання права позивача зарахувати переплату з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно декларації №784, на підставі листа від 26.09.2001 №278 зроблено без врахування приписів підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», без встановлення дати фактичної сплати позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно платіжного доручення №2733 від 19.10.2001.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2008 справу прийнято до розгляду.
Під час нового судового розгляду представник позивача підтримав свої позовні вимоги та на підтвердження фактичної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток 19.10.2001 надав суду копію платіжного доручення №2733 від 19.10.2001 з відміткою банку разом із випискою по особовому рахунку.
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на недопустимість здійснення відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах. Наявність листа про зарахування переплати з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, не є підставою для припинення нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань. Крім того, позивач самостійно погасив суму узгодженого податкового зобов'язання.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва здійснено перевірку своєчасності сплати до бюджету узгоджених сум податкових зобов'язань відкритим акціонерним товариством «Київська поліграфічна фабрика «Зоря». За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва складено акт від 12.10.2004 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2004 №0001052330/0, яким до відкритого акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»застосовано штрафні санкції у сумі 19 520,86 грн.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 27.12.2004 №743, позивач оскаржує зазначене повідомлення-рішення в частині застосування до нього штрафних санкцій у сумі 13 144, 13 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації №784, граничний строк сплати якого настав 04.10.2001 (прострочено 15 днів).
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 8 311, 00 грн. становив 04.10.2001. У зв'язку з наявною переплатою податку на додану вартість, листом від 26.09.2001 №278 позивач звернувся до відповідача із заявою про спрямування наявної переплати з податку на додану вартість в рахунок погашення, зокрема, податкового зобов'язання з податку на прибуток.
З посилань відповідача вбачається, що зазначена суми переплати з податку на додану вартість є сумою бюджетного відшкодування.
За таких обставин, посилання позивача на приписи підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток шляхом заліку непогашених грошових зобов'язань з податку на додану вартість є помилковим. Позивачем не враховано, що відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, здійснення відшкодування податку на додану вартість шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов'язкових платежах) не дозволяється.
Крім того, відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
За таких обставин, суд погоджується з доводами державної податкової інспекції, що наявність листа про зарахування переплати з податку на додану вартість в рахунок погашення податкового зобов'язання з податку на прибуток, не є підставою для припинення нарахування штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань.
До того ж на підтвердження самостійної фактичної сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток саме 19.10.2001 позивач надав суду копію платіжного доручення №2733 від 19.10.2001 з відміткою банку разом із випискою по особовому рахунку.
Щодо застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язане із поданням уточнюючої декларації з податку на прибуток від 16.09.2002, то суд зазначає наступне.
Податкову декларацію за базовий податковий період підприємством було надано до органів державної податкової служби 09.08.2002. Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Факт подання підприємством у майбутньому уточнюючої декларації з податку на прибуток не звільняє від обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання, що існувало у підприємства у проміжок часу між поданням першої та уточнюючої податкових декларацій.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків такої суми.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено правомірність своєї позиції щодо застосування штрафних санкцій в оскаржуваній частині податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.
Постанову складено в повному обсязі 02.07.2009