ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09.06.2009 р. № 2а-1601/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва
в складі: головуючого судді Качур І.А.
при секретарі Черненко О.В.
з участю представника позивача Морозова В.Ю., представника виконавчої дирекції КМВ ФСС з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного підприємства «1М»про стягнення заборгованості
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.06.2009 року о 12 год. 13 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
Заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення з Приватного підприємства «1М»6059,15 грн. за порушення порядку витрачання страхових коштів та 3029,58 грн. штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що контрольно-ревізійний відділ Центральної дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності провів позапланову перевірку, у ході якої було виявлено, що у березні 2008 року директору підприємства ОСОБА_3 була нарахована допомога у зв'язку з вагітністю та пологами в сумі 8029,58 грн., яка повністю віднесена на витрати з бюджету Фонду. Трудові відносини директора ОСОБА_3 з відповідачем встановлені з 14.03.2007 року, дата звільнення з попереднього місця роботи -07.08.2006 року, тобто страховий стаж був перерваний на період 7 місяців і 7 днів. Кількість днів непрацездатності ОСОБА_3, за які надається допомога фактично складає 78, сума допомоги -1970,43 грн., а тому сума надлишково неправомірно використаних коштів Фонду завищена на 6059,15 грн., які просить стягнути з відповідача. Крім того просить стягнути штрафні санкції, які складають 50% належної до сплати суми страхових внесків, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3069,43 грн. від 30.07.2008 року направлялось відповідачу рекомендованим листом та отримане 04.08.2008 року. В подальшому остаточну суму було зменшено до 9088,37 грн.: 6059,15 грн. витрат, 3029,58 грн. -штрафні санкції.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні мотивам звернення до суду. Просив позов задовольнити.
Представник Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах якого подано позов, вимоги підтримала та пояснила, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення соціальних послуг, забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. При перевірці правильності нарахування допомоги директору ПП «1М»ОСОБА_3 виявлено порушення: допомога за листками непрацездатності нарахована, виходячи з фактичної заробітної плати, а не з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку, так як заробітна плата перед настанням страхового випадку нарахована за чотири місяці, а страхові внески з них сплачені за 2 місяці. Трудовий стаж директора ОСОБА_3 був перерваний на 7 місяців 7 днів: дата звільнення з попереднього місця роботи 07.08.2006 року, а призначення директором -14.03.2007 року; крім того допомога нарахована за березень, коли ОСОБА_3 працювала і їй було нараховано заробітну плату, а тому кількість днів тимчасової непрацездатності, за які надається допомога, фактично склала 78. За результатами ревізії виконавчої дирекцією було прийнято рішення від 30.07.2008 року №148 про неприйняття до зарахування витрат у розмірі 6138,86 грн. та накладення штрафу на суму 2088,00 грн. в подальшому остаточну суму платежу було зменшено до 9088,73 грн.. просила позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечила та пояснила, що допомога за листком непрацездатності відповідач нарахував, виходячи з фактичної заробітної плати, а не з розміру мінімальної заробітної плати, оскільки заробітна плата перед настанням страхового випадку та внески у Фонд нараховувалися та були сплачені за сім місяців: підприємство сплатило 362 грн. (по 50 грн. за місяць і 12 грн. штрафу). Крім того норми, на порушення яких посилається Фонд, визнані Конституційним Судом такими, що не відповідають Конституції. А тому просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Приватне підприємство «1М»зареєстроване як платник страхових внесків у Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 26.03.2007 року №46626, що підтверджується карткою страхувальника.
Як зазначила представник відповідача та не заперечили представники позивача та особи, в інтересах якої подано позов, страховий випадок стався 24.03.2008 року.
У матеріалах справи наявна копія лікарняного листка серії ААШ №634463, виданого 24.03.2008 року ОСОБА_3 у зв'язку з вагітністю та пологами.
Таким чином, судом встановлено, що страховий випадок настав 24.03.2008 року.
Відповідно до ч.3 ст. 4 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 року з наступними змінами і доповненнями (далі- Закон), застрахованим особам (крім добровільно застрахованих та застрахованих, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), які сплачують страхові внески менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах відповідно до цього Закону виплачується виходячи з фактичної заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески, але не вище розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Особи, які застраховані на добровільних засадах у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та фізичні особи (підприємці, що сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у страхових випадках, передбачених цим Законом, або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 № 10-рп/2008 "У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу I, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)" положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначеним вище Рішенням Конституційного Суду були визнані неконституційними норми ч.3 ст. 4 Закону, зміни про виключення п.3, 4 ч.1 ст. 34 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», однак норми втратили чинність з дня ухвалення Рішення, тобто 22.05.2008 року.
На час настання страхового випадку, 24.03.2008 року норми ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»були чинними.
Ст. 34 Закону, у редакції чинній на час настання страхового випадку, передбачено, що за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону); 2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону); 3) пункт 3 частини першої статті 34 виключено; 4) пункт 4 частини першої статті 34 виключено; 5) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 цього Закону); 6) забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).
Таким чином посилання представника відповідача на застосування при проведенні позапланової перевірки норм, які визнані неконституційними, не відповідають дійсності.
Доказів сплати ПП «1М»за працівника ОСОБА_3 страхових внесків за повних шість календарних місяців і більше протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 30 Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків.
За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 28 Закону України страховик - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має право: накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Рішенням №148 Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в редакції 07.11.2008 року відповідачу не прийнято до зарахування витрат в сумі 6059,15 та стягнено 3029,58 грн. штрафу.
Дане рішення було направлено відповідачу листом №1818-05 від 07.11.2008 року.
У матеріалах справи відсутні відомості про оскарження даного рішення відповідачем, а тому сума стягнення є узгодженою.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача коштів за порушення порядку витрачання страхових коштів у розмірі 6059,15 грн. та 3029,58 грн. штрафних санкцій, а всього 9088,73 грн..
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «1М»(01001, м.Київ, бул.Л.Українки, 5а, код ЄДРПОУ 34979148) на користь Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 6059,15 грн.(шість тисяч п'ятдесять дев'ять гривень 15 копійок) за порушення порядку витрачання страхових коштів та 3029,58 грн. (три тисячі двадцять дев'ять гривень 58 копійок) штрафних санкцій, а всього 9088,73 грн.(дев'ять тисяч вісімдесять вісім гривень 73 копійки).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -12.06.2009 року.
Суддя Качур І.А.