ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30.06.2009 р. 10:15 № 2а-795/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Гончаров В.В. вирішив адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в розмірі 5963,00грн.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 5963,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування, про що позивачем було видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку. Однак відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету внесено у повному обсязі не було.
Відповідно до облікової картки платника податків - відповідача обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 5963,00 грн., яка не погашена у встановлені Законом № 2181 строки.
Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, в судове засідання не прибув.
Справа вирішується на підставі наявних в ній доказів та матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Відповідач зареєстрований та взятий на облік як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа Печерською районною державною адміністрацією 04.05.2006, 29.05.2006 видано свідоцтво про сплату Єдиного податку та встановлено суму сплати податкового зобов'язання за ставкою 200,00 грн. щомісяця.
В зв'язку з несплатою відповідачем податкового зобов'язання, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва виставлено першу податкову вимогу № 1/1652 від 02.04.2008 на суму 1163,00 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 468376314 була повернута 14.04.2008 у зв'язку з не проживанням відповідача за вказаною адресою, акт розміщення на дошці від 14.04.2008. Друга податкова вимога № 2/2328 на суму 1763,00 грн. від 14.05.2008 була розміщена на дошці податкових повідомлень 14.05.2008, акт № 49/3. Сума податкового боргу сплачена не була.
Однак, як підтверджують матеріали справи, відповідачем належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, починаючи з березня 2008 по грудень 2008 року до бюджету не вносилось. Відповідно до облікової картки відповідача обліковується заборгованість з єдиного податку у розмірі 5963,00 грн.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Як зазначалось вище, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як вбачається з матеріалів справи, податкові вимоги направлені відповідачу відповідно до наведених положень законодавства.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи вищевикладене, факт наявності у відповідача податкового боргу у визначеній податковим органом сумі суд вважає встановленим.
Відповідачем не спростовано правильність розрахунку його податкової заборгованості з єдиного податку.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (01103, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) до Державного бюджету України заборгованість з єдиного податку в розмірі 5963 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.В.Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -21.07.09