ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30.06.2009 р. № 9/311
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛ»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва;
Головного управління Державного казначейства України в місті Києві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення і стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
За участю Прокуратури Печерського району міста Києва
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛ»звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва та Відділення Державного казначейства України у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення і стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.
На день розгляду справи, позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001152308/0 від 16.09.2004, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 4794570,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушення положень Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки всі операції підтверджено податковими накладними, які відповідають положенням вказаного закону.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу», Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем безпідставно віднесено заявлену суму до суми бюджетного відшкодування, адже операція була безтоварною.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
рішенням Господарського суду міста Києва № 32/76 від 09.03.2005 позов задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду № 32/76 від 20.12.2006 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2005 у справі № 32/76 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2007 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 року по справі 32/76 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2005 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 по справі №32/76 та відправляючи зазначену справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України ухвалою від 03.10.2007 зазначив на необхідність перевірки доводів податкової служби про безтоварність господарських операцій ТОВ «Вал», а також перевірки достовірності інформації вказаної в документах, на підставі яких заявлена вимога про відшкодування надміру сплаченого податку на додану вартість.
Зважаючи на зазначене а також отримані судом докази під час розгляду справи суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Позивачем у відповідності до викладеного позову заявлено про придбання ним медпрепарату - добавка біологічна активна «Суперпотентін-флора»(далі - Товар) з ТОВ «Лія-Сан».
В підтвердження функціонального призначення та товарного характеру операції надано суду звіт клінічної апробації біологічно активної добавки «Суперпотентін-флора», затвердженого директором Інституту урології АМН України від 17.03.03 (керівники дослідження Горпінченко І.І. та Лапшин В.Ф).
Разом з тим, як випливає з протоколу допиту свідка від 09.11.2007 ОСОБА_3 клінічна апробація біологічно активної добавки «Суперпотентин-флора»Інститутом урології АМН України не проводилась та відповідних звітів з цього приводу не видавалось. При цьому, було повідомлено, що інститутом проводилася кілінчна апробація та видавався відповідний звіт з приводу біологічно-активної добавки «Потентін-флора».
Як випливає з протоколу допиту свідка ОСОБА_4, останній не підписував звіт клінічної апробації біологічно-активної добавки «Суперпотентін-флора»та Інститутом урології АМН України відповідний звіт не видавався.
Окрім того, у відповідності до офіційного листа Інституту урології АМН України від 28.09.2005 № 310 останнім в 2003 році апробація біологічно-активної добавки «Суперпотентін-флора»не проводилась.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає звіт клінічної апробації біологічно-активної добавки «Суперпотентін-флора»фіктивним, адже зазначені у ньому виконавці (дослідники) пояснили, що апробацій такого Товару не проводили. Окрім того, оцінюючи титульні акруші, копії звітів «Потентін-флора»та «Суперпотентін-флора»вбачається схожість розміщення реквізитів печатки, підпису, дати. Хоча зазначені звіти є незалежними один від одного, проте позивачем не надано суду оригінал звіту апробації Товару, що дає змогу сумніватися в достовірності існування даного документа.
Окрім того, судом на свій запит отримано інформацію від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про те, що в Україні з 1991 року по 2004 та станом на день надання відповіді жовч бурого ведмедя та струменя бобра офіційно не виготовлялись. При цьому, з 2000 року жодних погоджень Адміністративного органу CITIES в Україні (яким є Мінприроди) на переміщення через державний кордон України ведмежої жовчі не надавалось.
Додатково, за зверненням суду фахівцями Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України (далі - Інститут) був зроблений детальний аналіз наукової та спеціальної літератури, а також нормативно-правової документації відносно парфумерно-медичної сировини тваринного походження ведмежої жовчі та струменя бобрового, за результатом чого Окружний адміністративний суд міста Києва було повідомлено про наступне.
У разі правильної консервації жовчі та струменя, то така продукція при зберіганні не всихає і не псується. Проте, Інститутом зауважено, що якщо не брати до уваги звичайних складських приміщень, то спеціалізованих місць виготовлення та збереження вищезгаданої сировини на Україні не існує.
Крім того, існують дані про обмежений експорт ведмежої жовчі з Радянського союзу до країн ОСОБА_5, де остання традиційно використовується у східній медицині.
Проте, з 1991 року жодних спеціалізованих полювань на ведмедя бурого та бобра в Україні офіційно не проводилося.
Крім того, при здійсненні середнього розрахунку Інститутом повідомлено суд, що для видобутку 244 кілограмів ведмежої жовчі (яка була складовим компонентом «Суперпотентін-флора») необхідно здобути більше «6-ти»тисяч ведмедів, а 293 кілограмів струменя бобра необхідно здобути 1800 осіб бобра. При цьому, згідно статистичних відомостей за формою2-ТП «мисливство»у 2004 році в мисливських угіддях України налічувалось 321 особина бурого ведмедя та 19804 особин бобра.
Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що при наявності офіційно зареєстрованих 321 особин бурого ведмедя в Україні та необхідності здобуття більше ніж шести тисяч осіб бурого ведмедя для отримання 244 кілограмів жовчі для створення біологічно-активної добавки «Суперпотентін-флора», остання не могла бути вироблена, адже така кількість компоненту як жовч бурого ведмедя не могла бути виробленою в Україні за відсутності: відповідних тваринних ресурсів, спеціалізованих місць для її виготовлення та збереження, та відомостей про полювання на зазначених тварин з метою отримання відповідної сировини.
Зазначене вказує на неможливість, за таких обставин, виготовити біологічно-активну добавку «Суперпотентін-флора», а отже і її відповідного експорту.
Окрім того, відповідно до відомостей, наданих Національним центральним бюро інтерполу, митний склад a Sped KFT», який вказано у митній декларації (т.1.а.с.21справа № 32/76) на території Угорщини не встановлений; а компанія Monolux LLC (найменування якої згідно з відбитком печатки компанії відповідає відомостям інтерполу) на території США не зареєстрована.
Таким чином, вбачається невідповідність вказаної у митній декларації інформації, зокрема, про одержувача товару та місця експортування до митного складу.
Зважаючи на положення Інструкції «Про порядок заповнення митної декларації»(від 09.07.97 року № 307) та норми законодавства України з приводу господарювання, експортування товару за межі митної території України та податкового законодавства, суд приходить до висновку, що належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли заповнені відомості у відповідності до інструкції і зазначена у них інформація є достовірною.
За таких підстав, суд зазначає, що експорту Товару у відповідності до законів України не відбулося, адже відомості зазначені у відповідній вантажній митній декларації не відповідають дійсності, що тягне за собою відсутність підстав для відшкодування податку на додану вартість у відповідності до вимог закону.
Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, судом встановлено, безтоварний характер операції з експорту саме біологічно-активної добавки «Суперпотентін-флора»та недостовірний характер відомостей, зазначених у відповідній вантажній митній декларації. Зазначене свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим останні задоволенню не підлягають.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.В. Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -20.07.2009.