ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 16/234
м. Київ
11.06.2009 р. № 2а-3590/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кишинського М.І. при секретарі судового засідання Таран Т.К. у відкритому судовому засіданні вирішив адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до 1.Головного управління МВС України в м. Києві;
2.Дніпровського районного управління УМВС у м. Києві
проскасування наказу
На підставі ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11.06.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, Головного управління МВС України в м. Києві, про скасування наказу ГУМВС України від 25.02.2009 р. № 142 о/с, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу не було забезпечено стаціонарне робоче місце, не ознайомлено з обсягом робіт і в термін з 05.02.09 по 11.02.09 не знаходився на роботі у зв'язку з тим, що вирішував питання переводу до Головного управління МВС України в Київській області. Зазначає, що з 17.12.2008 р. по день звільнення заробітна плата йому не виплачувалась. Вважає звільнення незаконним і просить поновити на роботі та виплати заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17.12.2008 р.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач, Головне управління МВС України в м. Києві, позов не визнало, в своїх запереченнях проти позову зазначило, що з наказом про призначення на посаду позивач ознайомився під розпису 05.02.09, проте на службу не з'являвся до 11.02.09, хоча неодноразово в телефонному режимі запрошувався прибути до районного управління та приступити до виконання своїх службових обов'язків. Також, в телефонному режимі ОСОБА_1 04.02.09 та 05.02.09 р. повідомляв управління про те, що вирішує питання переводу до Головного управління МВС України в Київській області. Документів, що підтверджували б поважність причин невиходу на службу не надав.
Крім того, відповідач зазначив, що завдання та функції, які покладені на міліцію, вимоги до працівників міліції щодо дотримання службової дисципліни більш суворіші, аніж до інших працівників, на яких Дисциплінарний статут не поширюється, а тому невихід позивача на службу з 05.02.09 по 11.02.09 і вихід 12.02.09 з запізненням, вважає грубим порушенням службової дисципліни і тому звільнення є обґрунтованим і правомірним.
В якості відповідача -2 судом було залучено Дніпровське районне управління УМВС у м. Києві.
Відповідач -2 позов не визнав, вважає звільнення позивача законним та просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
За результатами розгляду наданих сторонами документів, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва,
встановив:
У серпні 2008 року ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ на посаду інспектора відділу інформаційних технологій управління МВС на залізничному транспорті.
На підставі наказу УМВС на залізничному транспорті від 17.12.2008 № 179 о/с, наказом Головного управління МВС України в місті Києві від 29.01.2009 № 61 о/с ОСОБА_1 з 17.12.2008 призначено на посаду інспектора відділу інформаційних технологій Дніпровського РУ.
05.02.2009 ОСОБА_1 ознайомився з наказом під розписку про призначення на посаду.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не приступив до виконання службових обов'язків з 05.02.09, була проведена службова перевірка, за результатами якої складений та затверджений начальником ГУ МВС України в місті Києві генерал - лейтенантом В.Г. Яремою 23.02.2009 висновок.
З матеріалів службової перевірки вбачається, що 05.02.2009 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до керівництва Дніпровського районного управління про перевід його по службі до ГУ МВС України в Київській області. Після узгодження рапорту, ОСОБА_1 був вручений під розпис витяг з наказу Головного управління від 29.01.2009 р. № 61 о/с про призначення його на посаду і попереджено, що він повинен виходити на службу і виконувати функціональні обов'язки за штатною посадою, а питання переводу по службі вирішувати в установленому порядку. Але, ОСОБА_1 до роботи не приступив і на протязі тижня (до 11.02.2009) був відсутній на службі, чим грубо порушив вимоги Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. 12.02.2009 ОСОБА_1 прибув на роботу із запізненням о 10.00 год. і був запрошений до відділу кадрового забезпечення для надання пояснень з приводу невиходу на службу з 05 лютого по 11 лютого 2009 року. Однак, виправдовуючих матеріалів не надав, причин, які б перешкоджали йому виконувати службові обов'язки, не вказав. З приводу запізнення на роботу 12.02.2009 р., також пояснень не надав.
На підставі висновку службової перевірки начальником Головного управління МВС України в місті Києві видано наказ № 142 о/с від 25.02.2009 р. «Про звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1.».
Відповідно до п.1 наказу, ОСОБА_1 звільнено за п. 64 пп. «є»(за порушення дисципліни) за вчинення дисциплінарного проступку, який виявився у невиході на службу без поважних причин протягом тривалого часу.
Не погоджуючись з таким рішенням управління, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення його на службі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.12.2008 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що позивач звільнений зі служби за грубе порушення службової дисципліни, що виявилось у невиході на службу з 05.02.2009 року по 11.02.2009 року та запізнення 12.02.2009 р.
Як зазначив позивач, його не було забезпечено робочим місцем і не ознайомлено з обсягом робіт, проте таке твердження суперечить його ж поясненням, наданим 12.02.2009 р. на ім'я начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України.
З пояснень вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом про призначення 05.02.09 і в цей день «приступив до виконання своїх функційних обов'язків». Виходячи з аналізу зазначеного, «приступивши до своїх функційних обов'язків», ОСОБА_1. ознайомлений був і з своїм робочим місцем, і з обсягом своєї роботи.
Подальші ж пояснення ОСОБА_1 вказують на те, що 05.02.09 він був на співбесіді у начальника УДСБЕЗ ГУ МВС України в Київській області, 06.02.2009 -у заступника начальника ГУ МВС України в Київській області, 09.02.2009 -у начальника ГУ МВС України в Київській області, 10.02.2009 -отримував запит на особову справу, 11.02.2009 -вирішував питання щодо отримання своєї характеристики. Таким чином, з 05.02.2009 по 11.02.2009 року ОСОБА_1 не знаходився на місці своєї служби. З вказаного слідує, що бувши відсутнім на робочому місці, ОСОБА_1. не міг бути ознайомлений з робочим місцем і обсягом роботи, і навпаки, «приступивши до своїх функційних обов'язків»05.02.2009 р. (як зазначено у власних поясненнях), ОСОБА_1 мав би виконувати свої службові обов'язки саме на робочому місці, а не знаходитись в іншій установі, вирішуючи особисті питання.
Дане протиріччя в поясненнях, ОСОБА_1 у судовому засіданні не усунув.
Щодо запізнення на службу 12.02.2009 р., пояснення взагалі відсутні.
Як по місцю своєї служби, так і під час судового розгляду, доказів, які б підтверджували поважність причин відсутності ОСОБА_1 на службі з 05.02.2009 р. по 11.02.2009 року, останнім надано не було.
Згідно ст. 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР № 114 від 29 липня 1991 року.
Призначення працівників міліції на посаду та їх звільнення визначається цим Положенням.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»№ 3460-IV від 22.02.2006 року.
Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальника.
Невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни складає дисциплінарний проступок.
Розділом VII зазначеного вище Положення визначені підстави для звільнення зі служби. Зокрема підпунктом «є»п. 64 Положення, такою підставою є порушення дисципліни.
Крім того, суд погоджується з відповідачем, що з урахуванням завдань та функцій, які покладені на міліцію, й вимоги до працівників міліції щодо дотримання службової дисципліни більш суворіші, ніж до інших працівників, які не мають такого статусу.
Таким чином, суд вважає правомірним та обґрунтованим рішення Головного управління МВС України в місті Києві про звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1
Щодо грошового забезпечення, то, як вбачається з довідки Дніпровського РУГУ МВС № 74 від 02.06.2009 р., воно було нараховано з 17.12.2008 р по 27.02.2009 р. в березні 2009 року в сумі 2 772,30 грн., за яким ОСОБА_1 не з'являвся.
Крім того, відповідачем - 2 спростовано і твердження позивача щодо відмови у видачі йому трудової книжки.
З листа Дніпровського районного управління ГУ МВС України в місті Києві № 48/1517 від 13.03.2009 р. слідує, що ОСОБА_1 запрошувався терміново з'явитися до відділу кадрового забезпечення Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м.Києві для отримання трудової книжки, військового квитка та обхідного листа. Проте надати змістовне пояснення з цього приводу, ОСОБА_1 не зміг.
Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є не обґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові ОСОБА_1 про скасування наказу ГУ МВС України від 25.02.2009 року № 142 о/с, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кишинський М.І.
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -12.06.2009 р.