Постанова від 19.05.2009 по справі 2/541

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2009 р. № 2/541

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Бузінський А.В. вирішив адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "КЛІО-інтер"

до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва

про скасування вимог про сплату боргу від 02.09.08р. та 02.10.08р. №Ю.1037 на суму 7 773,56 грн. та від 30.12.2008р. № Ю.1493 і від 03.02.2009р. № Ю. 1493

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про сплату боргу від 02.09.2008р. та від 02.10.2008р. № Ю. 1034 на суму 7773,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Порядок розгляду органами Пенсійного фонду України скарги на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України від 19.12.2003р. та зазначає, що відповідачем безпідставно виставлено вимоги про сплату боргу.

26.03.09р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд скасувати рішення відповідача №№ 3083, 3084, 3085, 3086, 3087 від 30.12.2008р. та вимоги УПФУ у Святошинському районі м. Києва про сплату боргу № Ю. 1493 від 30.12.2008р. та вимогу про сплату боргу № Ю.1493 від 03.02.2009р.

01.04.2009р. від відповідача надійшло заперечення проти позову в якому відповідач зазначав, що питання розгляду скарг на рішення відноситься до компетенції Головного управління ПФУ в м. Києві. 19.12.2006р. відповідач отримав копію Рішення про результати розгляду скарги від 18.12.2006р. № 20404/08, згідно якого суми штрафу та пені нараховані позивачу, були зменшені у зв'язку з виною ДВС у не ініціюванні стягнення коштів з рахунків позивача. Відповідач вказане рішення виконав, суми штрафу та пені зменшив, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Розглянувши подані документи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2006р. до позивача надійшла постанова Державної виконавчої служби у Святошинському районі м. Києва від 27.02.2006р. № 480/9 про арешт коштів боржника на суму 29410,70грн., що містилися на рахунках ВАТ «КБ «СЛАВУТИЧ». Дана постанова була видана на вимогу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 08.02.2005р. №14, внаслідок чого ВАТ «КБ «СЛАВУТИЧ»обмежив можливість позивача розпоряджатися власними коштами в межах суми 29410,70 грн.

Державна виконавча служба у Святошинському районі м. Києва, як стягувач, ініціювала примусове списання коштів з розрахункового рахунку позивача в ВАТ «КБ «СЛАВУТИЧ»30.10.06р., а 03.11.2006р. кошти були зараховані на особовий рахунок позивача в УПФУ в Святошинському районі м. Києва.

20.11.2006р. на підставі Акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів УПФУ в Святошинському районі м. Києва винесло Рішення № 2845 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальну суму 25328,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а також як свідчать банківські виписки з особового рахунку позивача в ВАТ «КБ «СЛАВУТИЧ»від 28.04.2006р. та 22.05.2006р., примусове списання коштів з рахунку позивача в погашення заборгованості перед УПФУ у Святошинському районі м. Києва було можливе раніше, так як 28.04.2006р. на рахунок підприємства надійшли кошти в сумі 16060,75 грн., але Державною виконавчою службою у Святошинському районі м. Києва не було ініційоване стягнення коштів. Державна виконавча служба у Святошинському районі м. Києва провела виконавчі дії щодо стягнення коштів з позивача через вісім місяців, що в свою чергу призвело до нового боргу з відповідним нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Протягом 2006 та 2007 року позивач неодноразово направляв скарги до Головного управління ПФУ у м. Києві на Рішення УПФУ у Святошинському районі м. Києва про застосування фінансових санкцій.

05.02.2007р. та 04.06.2007р. УПФУ у Святошинському районі м. Києва виставило позивачу вимоги про сплату боргу за № Ю-299 на суму 27096,34 грн. та №Ю-777 на суму 30163,55 грн. Вимога від 04.06.07р. за № Ю-777 на суму 30163,55 грн. була оскаржена позивачем 21.06.2007р.

13.07.2007р. УПФУ в Святошинському районі м. Києва повідомило позивача про скасування вимоги про сплату недоїмки від 04.06.2007р. № Ю-777 про стягнення боргу в сумі 30163,55 грн.

12.12.2007р. листом № 22, позивач визнав свій борг перед ПФУ по поточним платежам у сумі 8250 грн. Платіжними дорученнями № 167 від 27.12.2007р. та № 11 від 25.01.2008р. кошти були перераховані на рахунок УПФУ у Святошинському районі в м. Києві.

02.09.2008р. УПФУ в Святошинському районі м. Києва надіслало Товариству з обмежено відповідальністю «Науково-виробнича фірма «КЛІО-інтер»вимогу про сплату боргу № Ю. 1034 на суму 7773,56 грн., яку позивач отримав поштою 12.09.2008р.

20.09.2008р. позивач оскаржив зазначену вимогу в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

29.09.2008р. своїм рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернуло зазначену скаргу без розгляду, мотивуючи дане рішення тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві розглядає скарги про перегляд рішення територіальних органів Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій у разі, коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

16.10.2008р. за поданням відповідача ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві виніс Постанову № 956/9 про стягнення боргу на підставі вимоги відповідача від 02.09.2008р. № Ю. 1034.

02.10.2008р. відповідач знову надіслав позивачу вимогу про сплату боргу за тим же номером Ю.1034 на ту ж саму суму 7773,56 грн.

30.12.2008р. позивачем була отримана від відповідача вимога про сплату боргу № Ю.1493 від 03.02.2009р. у сумі 43 936,29 грн.

05.02.09р. позивачем знову була отримана від відповідача вимога про сплату боргу № Ю.1493 від 03.02.2009р. у сумі 43 936,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Порядок сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачений також Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Як вбачається з матеріалів справи, а також як встановлено в судовому засіданні відповідачем документальних перевірок не проводилось, у позивача відсутня недоїмка зі сплати страхових внесків, а також у вимогах відповідача № Ю.1034 та № Ю.1493 не вказані суми фінансових санкцій та пені, а також до вимоги не додано жодних розрахунків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги відповідача від 02.09.2008р., 02.10.2008р. № Ю.1034 та від 30.12.2008р., 03.02.2009р. № Ю.1493 безпідставно прийняті, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов повністю.

2. Скасувати вимоги Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про сплату боргу від 02.09.2008р. та від 02.10.2008р. № Ю.1034 на суму 7773,56 грн.

3. Визнати нечинним рішення Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва №№ 3083, 3084, 3085,3086,3087 від 30.12.2008р. та вимоги УПФУ у Святошинському районі м. Києва про сплату боргу № Ю. 1493 від 30.12.2008р. та вимогу про сплату боргу № Ю.1493 від 03.02.2009р.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя В. І. Келеберда

Попередній документ
9626683
Наступний документ
9626685
Інформація про рішення:
№ рішення: 9626684
№ справи: 2/541
Дата рішення: 19.05.2009
Дата публікації: 14.10.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: