Справа № 766/1538/21
н/п 2-з/766/214/21
09 квітня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Лещенко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.02.2021 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
07.04.2021 року через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в тому числі на усі грошові кошти наявні на його банківських рахунках, які будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, в межах ціни позову.
Заява обґрунтована тим, що обрані ним заходи забезпечення позову не створять жодних незручностей та не будуть мати наслідок погіршення фінансового становища відповідача, оскільки вони застосовуються, як гарантія задоволення його законних вимог та захисту прав, вимоги про вжиття заходів забезпечення позову є цілком співмірними,розумними та адекватними заявленим позовним вимогам. Вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Суд дослідивши матеріали справи відносно заявленої заяви дійшов до наступного.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначенні у статті 149 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пунктах 1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, які беруть участь у справі; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Цивільне процесуальне законодавство не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд лише вирішує питання щодо запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, тому доводи касаційної скарги про те, що позов безпідставний, при вирішенні цього процесуального питання не досліджуються.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 7 вересня 2020 року у справі № 522/3471/20 (провадження № 61-9451св20).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки, позивач звернувся в суд з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь 101 907 доларів США, що еквівалентно 2 868 682,05 грн., суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.01.2021 року, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
Заходи забезпечення позову, про вжиття яких клопоче позивач, суд вважає співмірними із вимогами, що були заявлені у позові та є такими, що повністю відповідають суті правовідносин, що направлені на всебічний і повний захист прав позивача від неправомірних дій відповідача, який має реальну можливість реалізувати належну йому на праві власності земельну ділянку, або частку у статутному капіталі, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе частково задовольнити дану заяву про забезпечення позову та накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми заборгованості в розмірі 101 907 доларів США, що еквівалентно 2 868 682,05 грн.
Разом з тим, не підлягає до задоволення заява про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти та інше майно, що належать ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , оскільки позивачем не зазначено на які кошти слід накласти арешт, не вказано на яких рахунках розміщені грошові кошти, не зазначено, яке ще майно перебуває у власності останнього, клопотання про витребування зазначених відомостей від позивача до суду не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд,
Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на:
житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в межах суми заборгованості в розмірі 101 907 доларів США, що еквівалентно 2 868 682,05 грн.
В решті вимог відмовити.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно направляється заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття нової ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Херсонський міський суд Херсонської області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суддя: В.В.Прохоренко