ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
04.03.2009 р. № 12/414
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа -ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та скасування постанови.
В суді представник позивача позов підтримав і просив визнати дії державного виконавця Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Стельмах О.О. щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-1401 від 03.09.2001 року, виданим Радянським місцевим судом м.Києва, неправомірним та зобов'язати начальника Відділу ДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві скасувати постанову №578/17 про відкриття виконавчого провадження від 17.07.2006 року. Представник позивача обґрунтовував позов тим, що при прийнятті оскаржуваної постанови державним виконавцем допущено порушення вимог статей 23, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження»та положення Інструкції про проведення виконавчих дій, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та з причин пропущення строку звернення до суду. При цьому подав письмові заперечення на позов.
Третя особа -ОСОБА_2 щодо позову заперечив, підтримав представника відповідача, просив відмовити у задоволенні позову, подав письмові заперечення.
Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оглянувши матеріали відповідного виконавчого провадження, встановив наступне.
Рішенням Радянського районного суду м.Києва від 14 травня 2001 року у справі №2-1401/01 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди задоволено частково, постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 90 000 грн. боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, вищезазначене рішення суду І-ї інстанції переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанцій і було залишене без змін.
03.09.2001 року, у зв'язку із тим, що рішення Радянського районного суду м.Києва від 14 травня 2001 року у справі №2-1401/01 набрало законної сили, відповідним судом І-ї інстанції було видано виконавчий лист №2-1401/01.
Разом з тим, як з'ясовано, даний виконавчий лист було втрачено. А тому за заявою стягувача 07.06.2006 року відповідним судом І-ї інстанції було видано дублікат виконавчого листа №2-1401/01, який в подальшому пред'явлено до виконання.
У зв'язку із цим, 17.07.2006 року державним виконавцем Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Стельмах О.О винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №578/17.
У відповідності до законодавства України постанова про відкриття виконавчого провадження №578/17 від 17.07.2006 року супровідним-листом від 17.07.2006 року №578/17 була направлена сторонам виконавчого провадження.
При цьому повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується, що ОСОБА_1 отримала дану постанову 04.08.2006 року.
За встановлених у суді обставин, аналізуючи представлені учасниками процесу докази, є підстави вважати, що при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження №578/17 від 17.07.2006 року та при її направленні сторонам державний виконавець діяв у відповідності до законодавства України.
Разом з тим, згідно із ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В силу ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: - у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; - у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
У ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами начальнику відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду у 10-денний строк.
Окрім того, у відповідності до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У ч.3 ст.100 КАС України передбачено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, у п.14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» передбачено, що за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч.1 ст.71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу положень закону позивач мав право звернутись до суду у встановлений строк, що обчислюється з дня, коли йому стало відомо або повинно було стати відомо про порушення прав, свобод чи законних інтересів.
Як встановлено, позивач до адміністративного суду з цими позовними вимогами звернувся у квітні 2008 року.
За встановлених обставин, є підстави вважати, що у позивача виникло право вимоги за даним позовом з дня, коли він дізнався про оскаржуване рішення.
Відповідач наполіг на відмові у задоволенні адміністративного позову, зокрема, у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
Представник позивача не довів в суді поважності причин пропуску процесуального строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку звернення до суду.
На основі викладеного, керуючись ст.ст.86, 159-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В позові ОСОБА_1 відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Цвіркун Ю.І.