ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.04.2009 р. № 2а-1716/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Заступника Генерального прокурора України
в інтересах держави в особі Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Державний реєстратор Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Історія міста",
ОСОБА_1
проліквідацію (припинення) юридичної особи,
Заступником Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Шевченківської РДА у м. Києві заявлено позов до ТОВ "Історія міста" та ОСОБА_1 про ліквідацію (припинення) юридичної особи.
Представники Генеральної прокуратури України в судовому засіданні адміністративний позов підтримали та зазначили, що при створенні, державній реєстрації та внесенні змін до статуту товариства "Історія міста" були допущенні порушення вимог закону, які неможливо усунути. Крім того, на думку заступника Генерального прокурора України, ТОВ "Історія міста" здійснює діяльність, яка заборонена законом.
Представник відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечив, оскільки вважає, що при здійсненні реєстрації товариства не було допущено порушення законодавства, а будь-які докази здійснення відповідачами діяльності, забороненої законом, відсутні.
Представники Шевченківської РДА подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, а державний реєстратор в судове засідання не з"явився, хоча був повідомленим про день та час розгляду справи.
Вислухавши пояснення представників Генеральної прокуратури України та представника відповідачів, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Як встановлено в судовому засіданні, 09.11.2006 року ОСОБА_1 було прийнято рішення про створення ТОВ "Історія міста" та формування статутного фонду в розмірі 500 000 грн. Місцезнаходженням товариства було визначено: АДРЕСА_1, літ. "А", директором товариства призначено ОСОБА_1
У відповідності до вимог чинного законодавства було нотаріально засвідчено та підписано Статут ТОВ «Історія міста», подано документи для проведення Державної реєстрації товариства, а 13.11.2006 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією зареєстровано ТОВ "Історія міста", номер запису 10741020000020950.
Юридичною та фактичною адресою товариства було визначено АДРЕСА_1 літ. "А", про що було укладено договір № 1/11-06 від 13.11.2006 року та сплачено вартість оренди в розмірі 4600 грн.
Статутний фонд товариства було сформовано в сумі 500 000 грн., що підтверджується довідкою.
Відповідно до ст.ст. 42, 43 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Стаття 45 Господарського кодексу України встановлює, що підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
Стаття 57 ГК України визначає, що установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи у випадках, передбачених законом; два примірники установчих документів; документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються засновником юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється його паспорт.
Якщо документи для проведення державної реєстрації юридичної особи подаються особою, уповноваженою засновником (засновниками) юридичної особи, державному реєстратору додатково пред'являється її паспорт та надається документ, що засвідчує її повноваження.
При цьому державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - сьомою цієї статті.
Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, в тому числі, за рішенням суду про визнання судом недійсною реєстрації юридичної особи через допущені при її стовренні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 247 ГК України визначає, що у разі здійснення суб"єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб"єкта та його ліквідацію.
Аналіз наявних по справі доказів та вказаних вище норм законодавства свідчать, що ТОВ "Історія міста" було створено громадянином України ОСОБА_1 у повній відповідності до вимог чинного законодавства.
Вказане також підтверджується нотаріально засвідченою заявою від 20.01.2009 року ОСОБА_1, в якій останній зазначає, що він прийняв рішення про створення ТОВ "Історія міста" та вирішив, що основними напрямками діяльності товариства будуть здійснення будівництва об'єктів нерухомості та здійснення операцій з нерухомістю. Вказаною заявою він також підтвердив, що всі документи, які стосуються здійснення ним повноважень директора та учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Історія міста" були підписані у межах чинного законодавства України уповноваженими на те особами.
На момент реєстрації Товариства було сформовано статутний фонд ТОВ "Історія міста" згідно чинного законодавства. Зокрема, 09.11.2006 року було внесено 250 000 грн. на рахунок в філії ЗАТ ПУМБ в м. Києві (квитанція № 57 від 09.11.2006 року), а 19.01.2007 року на рахунок в ТОВ "Партнер-Банк" ще 250 000 грн. (довідка № 185 від 30.01.2009 р.).
Суд не погоджується із твердженням заступника Генерального прокурора України, що при створенні, державній реєстрації та внесенні змін були допущенні порушення вимог закону, які неможливо усунути, а ТОВ "Історія міста" здійснює діяльність, яка заборонена законом.
В позовній заяві не зазначено, а до позовної заяви не надано доказів того, які саме порушення, які неможливо усунути, були допущенні при створенні ТОВ "Історія міста". Також не зазначено, яку заборонену законом діяльність здійснює ТОВ "Історія міста" та якими доказами це підтверджується.
Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Історія міста" основними напрямками діяльності товариства є здійснення будівництва об'єктів нерухомості та здійснення операцій з нерухомістю. Жодним рішенням суду чи рішенням будь-якого іншого органу не було встановлено, що діяльність ТОВ "Історія міста" у сфері будівництва є незаконною.
Суду не представлено жодних об"єктивних доказів, які б підтвердили, що здійснюючи підприємницьку діяльність, як єдиний засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Історія міста" та як його директор, ОСОБА_1 діяв у не в межах чинного законодавства України та порушив принципи, які становлять основу законної підприємницької діяльності, а саме вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, вільного найму підприємцем працівників, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів.
Представником відповідача надано докази, які свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Історія міста" здійснює активну господарську діяльність, метою якої є одержання прибутків, веде бухгалтерський облік, подає звіти до ДПІ, своєчасно та в повному обсязі сплачує податки та інші обов'язкові платежі.
Судом встановлено, що з моменту створення ТОВ "Історія міста" його засновником ОСОБА_1 було підписано дві нові редакції Статуту товариства, збільшено статутний фонд, вирішено змінити юридичну та фактичну адресу товариства, у зв'язку з чим здійснено перереєстрацію ТОВ "Історія міста" в Печерській, а потім у Дніпровській районних у місті Києві державних адміністраціях.
Щодо посилання Генеральної прокуратури України на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд зазначає наступне.
Розділ III Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року N 3423-XII, визначає відповідальність за порушення правил користування паспортом та встановлює, що посадові особи та громадяни, винні в порушенні вимог цього Положення, притягуються до відповідальності згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 197 КУпАП проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживання без реєстрації - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі вказаних вимог чинного законодавства та ст. 197 КУпАП 12.12.2006 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що відсутність фотокартки в паспорті не обмежує дієздатності фізичної особи, в тому числі, права виступати засновником та директором товариства.
Після притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності до його паспорта було вклеєно фотокартку і станом на сьогоднішній день вказаний паспорт є дійсним.
Таким чином, відсутність фотокартки в паспорті станом на день реєстрації товариства, не можна вважати порушенням, яке неможливо усунути.
Крім того, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не визначає, що паспорт є документом, який обов'язково подається для здійснення державної реєстрації юридичної особи.
Посилання заступника Генерального Прокурора України на наявність кримінальної справи, порушеної за фактом створення невстановленими особами суб"єкта підприємницької діяльності - "ТОВ "Історія міста" з метою прикриття незаконної діяльності та внесення невстановленими службовими особами товариства в офіційні документи завідомо неправдивих відомостей, їх підроблення, складання та видачу таких документів, а також посилання на докази, здобуті по даній справі, суд до уваги не приймає, оскільки постановою Печерського районного суду м. Києва від 31 березня 2009 року, яка вступила в законну силу, зазначену вище постанову про порушення кримінальної справи скасовано, а в порушенні кримінальної справи - відмовлено.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що заступник Генерального прокурора України не надав належних та допустимих доказів того, що під час створення ТОВ "Історія міста" були допущенні порушення, які не можна усунути, а Товариством здійснюється діяльність, що заборонена законом, сама позовна заява ґрунтується на припущеннях, а тому підстав для скасування державної реєстрації та ліквідації (припинення) ТОВ "Історія міста" не має.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кочан В.М.
Постанову складено в повному обсязі 30.04.2009 року.