ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
14.04.2009 р. № 5/503
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Командитне товариство "Українська лізингова компанія", Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна
про визнання недійсним та скасування наказу № 543-с від 22.02.2002р.,
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна з вимогами про визнання недійсним та скасування наказу № 543-с від 22.02.2002р.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Пояснили, що ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 24.05.2002р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. придбала у приватну власність АДРЕСА_1. На час оформлення договору, нотаріусом була перевірена належність квартири саме гр. ОСОБА_5 та гр., ОСОБА_6
06.06.2002р. право власності на придбану квартиру зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, про що зроблений реєстраційний запис в реєстрову книгу № 260-147 за № 9369.
Позивачка дізналася, що на її квартиру слідчим Печерського РУ ГУ МВС України в м Києві накладено арешт, згідно постанови про накладення арешту на майно від 06.12.2004р. по кримінальній справі № 256-379.
Листом за № 14803 від 31.05.2007р., Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна ОСОБА_1 повідомлено, що на вказану квартиру є два власника - позивачка та Командитне товариство "Украінська лізингова компанія". Підставою вчинення запису було свідоцтво про право власності від 14.05.2002р., видане Головним управлінням житлового забезпечення КМДА.
Відповідно до листа № 13899 від 22.04.2008р. одночасна реєстрація на спірну квартиру проведена за Командитним товариством "Українська лізингова компанія" учасник з повною відповідальністю "Євростиль 2000" на підставі свідоцтва про право власності, виданого 14.05.2002р. Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, згідно наказу головного управління від 22.02.2002р. за № 543-с.
Представник Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації в судовому засіданні надав пояснення по суті позову та не заперечував у задоволенні позовних вимог.
Представником Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна надано письмові пояснення по суті позову та вказано, що по даних реєстрових книг реєстрація права власності на спірне майно проведена за Командитним товариством "Українська лізингова компанія" учасник з повною відповідальністю "Євростиль 2000" та ОСОБА_1
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши у відкритому судовому засіданні письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу від 24.05.2002р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., придбала у приватну власність АДРЕСА_1.
06.06.2002р. право власності на придбану квартиру було зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно, про що зроблений реєстраційний запис в реєстрову книгу № 260-147 за № 9369.
Постановою слідчого Печерського РУ ГУ МВС України в м Києві від 06.12.2004р. по кримінальній справі № 256-379 накладався арешт на майно позивачки.
Судом також встановлено, що Господарським судом міста Києва розглядалася справа за позовом Генеральної прокуратури в інтересах Головного управління внутрішніх військ МВС України до КТ "Украінська лізингова компанія" про визнання права власності на квартири №№ 58, 65, 67, 69, що знаходяться по АДРЕСА_1
Згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2004р. позов було задоволено частково, а саме визнано право власності на квартири №№ 58, 65, 67.
Рішення у даній справі не змінювало право власності на майно позивачки.
Постановою Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві про зняття арешту від 11.12.2006р., з квартири позивачки було знято арешт, копії постанов були направлені в Київське МБТІ і до нотаріальної контори для виконання.
Відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно № 14803 від 31.05.2007 р., на вказану квартиру є два власника - позивачка та Командитне товариство "Українська лізингова компанія".
Підставою запису про одночасну реєстрацію права власності на майно стало свідоцтво про право власності, видане 14.05.2002р. Головним управлінням житлового забезпечення КМДА, згідно наказу головного управління від 22.02.2002р. за № 543-с.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації у справі не заперечувалися заявлені позовні в даному адміністративному позові.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу в частині оформлення та видачі свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 на ім"я Командитного товариства "Українська лізингова компанія" учасник з повною відповідальністю: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростиль 2000", учасники: товариство з обмеженою відповідальністю БК "Некос", страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус" діяв неправомірно, наказ в цій частині підлягає скасуванню, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 99,100, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати наказ Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації №543-с від 22 квітня 2002 року в частині оформлення та видачі свідоцтва про право власності на АДРЕСА_1 на ім"я Командитного товариства "Українська лізингова компанія" учасник з повною відповідальністю: Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростиль 2000", учасники: товариство з обмеженою відповідальністю БК "Некос", страхове товариство з додатковою відповідальністю "Глобус".
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кочан В.М.
Дата складення постанови у повному обсязі 27.04.2009р.