Справа № 532/2117/20 Номер провадження 33/814/298/21Головуючий у 1-й інстанції Назарьова Л. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.
13 квітня 2021 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Хіль Л.М.,
за участі:
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
адвоката - Губи О.М.
при секретарі: Гнатюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Фесюка Юрія Олександровича діючого в інтересах потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року,
Постановою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив адвокат Фесюк Ю.О. діючий в інтересах ОСОБА_2 .
В обгрунтування апеляційної скарги вказував, що місцевий суд прийняв суперечливі покази свідка ОСОБА_3 , який являється батьком водія ОСОБА_1 та є зацікавленою особою, при цьому суд взагалі не прийняв до уваги пояснення потерпілої ОСОБА_2 , які доводять винуватість водія. Тобто, пояснення потерпілої є таким же джерелом доказів, як і пояснення свідків та особи, що притягується до відповідальності.
Вказував, що ті аргументи, якими суд обґрунтував своє рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо ОСОБА_1 згідно з п.1 ст.247 КУпАП, а саме: показання свідка ОСОБА_3 ; місце осипу скла після ДТП; характер пошкоджень автомобілів; висновок експертного дослідження №1, висновок експертного дослідження №2, - не є достатніми, з огляду на їх суперечливість, необґрунтованість та протиправність, для того, щоб не приймати до уваги показання потерпілої про те, що водій автомобіля ВАЗ 21112 почав повертатися на свою смугу для руху занадто пізно, у зв'язку з чим він при зустрічному роз'їзді з автомобілем потерпілої не встиг до моменту зіткнення з ним забезпечити належного бокового інтервалу, внаслідок чого і сталося зіткнення автомобілів.
Зазначав, що показання потерпілої підтверджуються також схемою місця ДТП, на якій зображені сліди юзу її автомобіля, які утворилися після зіткнення транспортних засобів, та які розташовані на смузі для руху її автомобіля TOYOTA RAV4, при цьому слід юзу від її правого колеса розташований майже біля самого краю проїзної частини дороги з правої сторони стосовно напрямку її руху, а будь-яких слідів, що залишені її автомобілем в момент зіткнення транспортних засобів, на зустрічній для неї смузі руху - не мається.
Ураховуючи, викладене прохав постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року - скасувати та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення порушника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246209 ОСОБА_1 15 листопада 2020 року о 16 годині 30 хвилин на 7 км автошляху Кам'янське-Василівка, керуючи автомобілем марки ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки при зустрічному роз'їзді, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки Toyota Rav 4 державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив пункт 13.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.
Автодорога по якій рухались ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містила роздільну смугу руху 1.5. Однак на схемі місця ДТП позначка про наявність роздільної смуги руху з дорожньою розміткою 1.5 відсутня.
На схемі місця ДТП край кола з хрестом в середині, який є позначенням місця зіткнення, знаходиться в поперечному напрямку до м. Кам'янське та становить 2,95 м, а центр хреста в поперечному напряму до с. Василівка знаходиться на відстані 3,3 м. від правого краю проїзної частини в напрямку с. Василівка. Ширина дороги вимірювалась неодноразово. Маються заміри ширини дороги: 2,9 м. та 3,5 м, що в загальному становить 6,4 м., а також 6,2 м., що свідчить про нерівномірність розподілу дорожньої розмітки та неоднакову ширину дорожнього покриття. На місці позначеному, як місце зіткнення ширина дороги не позначена (маються позначення від початку кола та до краю дороги, а також від центру кола до краю дороги. Ширина з краю кола до краю дорожнього покриття в напрямку с. Василівка на схемі місця ДТП не визначена.
Крім цього із схеми вбачається, що внаслідок ДТП автомобілям завдано пошкодження ВАЗ 21112: деформовано переднє ліве крило, розбита передня ліва дверка, задня ліва, відбите заднє ліве колесо, деформоване переднє ліве колесо. Toyota Rav 4: пошкоджено передній бампер зліва, ліве переднє крило, ліва передня дверка, заднє праве крило, задня права дверка, передня права дверка, переднє праве крило, капот, дзеркало ліве, праве, розбите заднє скло, задні бампер справа, відсутнє переднє ліве колесо, пошкоджено панель, дах автомобіля.
Із наданого представником ОСОБА_1 адвокатом Губою О.М. висновку експертного дослідження № 1 вбачається, що місце зіткнення автомобіля Toyota Rav 4 державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться на проїзній частині автодороги Кам'янське-Василівка Кобеляцького району Полтавської області на смузі руху в напрямку с. Василівка ( смуга руху автомобіля ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1 ) перед слідами юзу автомобіля Toyota Rav 4 державний номерний знак НОМЕР_2 в районі осипу скла (а.с. 35-38).
Із наданого представником ОСОБА_1 адвокатом Губою О.М. висновку експертного дослідження № 2 вбачається, що в заданій дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей з вимогами п. 13.3 Правил дорожнього руху не вбачається (а.с.42-44).
Пунктом 13.3 ПДР України передбачено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Місцевий суд прийшов до висновку, що зібраними по справі доказами поза розумним сумнівом не доведено порушення в діях водія ОСОБА_1 п. 13.3 Правил дорожнього руху, які знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, а тому в даному випадку відсутня об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка утворює не будь-яке недотримання особою, котра керує транспортним засобом вимог ПДР, а лише те, що призвело до зазначених в цій статті наслідків, та прийшов до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.
Відповідно до положень ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП, є суспільні відносини в сфері власності, об'єктивна сторона передбачає обов'язкове настання наслідків у вигляді майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто даний склад правопорушення є формальним.
Основною і обов'язковою ознакою об'єктивної сторони будь-якого складу адміністративного правопорушення є його протиправність, тобто скоєння такого діяння, яке заборонено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст.ст.9, 247 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З аналізу зазначених норм права та обставин пригоди, яка мала місце 15 листопада 2020 року, апеляційний суд приходить до висновку, що факт скоєння ОСОБА_1 протиправного діяння у вигляді порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, як обов'язкової ознаки складу адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, є недоведеним належними та допустимими доказами.
Разом з тим даними протоколів про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 246209 від 15 лютого 2020 року за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 та серії ДПР18 № 246210 від 15 листопада 2020 року за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 листопада 2020 року, підписаною обома учасниками дорожнього руху, фотографіями з місця дорожньо-транспортної пригоди від 16 січня 2021 року, на яких зафіксовано положення транспортних засобів вже на момент приїзду працівників поліції, висновками експертного дослідження та письмовими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можна чітко та однозначно встановити місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, постанова судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя апеляційного суду
Апеляційну скаргу адвоката Фесюка Юрія Олександровича діючого в інтересах потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Л.М. Хіль