13 квітня 2021 року м. Кропивницький
справа № 404/6342/19
провадження № 22-ц/4809/922/21
Кропивницький апеляційний суд у складі головуючого судді Дьомич Л.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року та додаткове рішення від 30 березня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , від імені якого діє законний представник ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Потьомкіної Ірини Анатоліївни, Управління з питань захисту прав дітей Міської ради м. Кропивницького про визнання договору дарування недійсним, -
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року у задоволенні позовуОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до додаткового рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 березня 2021 рокуз позивача на користь законного представника відповідача - ОСОБА_3 стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 800,00 грн.
Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги визначені у ст. 356 ЦПК України.
В силу вимог п. 3 ч. 4 зазначеної процесуальної норми, до апеляційної скарги мають бути додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За вимогами пп.6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, виходячи з предмету позову та розміру прожиткового мінімуму, встановленого на одну працездатну особу станом на 01 січня 2019 року, за подання до суду позову у даній справі позивач мав сплатити судовий збір у сумі 768,40 грн (1921,00 грн х 0,4 = 768,40 грн), а за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі відповідно - 1152,60 грн (768,40 грн х 150% = 1152,60 грн).
Разом з тим, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі у встановлених законом порядку та розмірі скаржником не надано.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник вважає себе звільненим від сплати судового збору у зв'язку з тим, що є учасником бойових дій в зоні АТО - ООС.
У матеріалах справи наявна копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 31 січня 2020 року, виданого ОСОБА_1 , пред'явник якого має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 169 том 1).
Однак, апеляційний суд не може погодитись з такими доводами скаржника.
Так, у ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачені пільги щодо сплати судового збору. Відповідно до п. 13 ч. 1 зазначеної правової норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Частина 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначає, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стало укладення між позивачем та його малолітнім сином, від імені якого як законний представник діяла мати дитини, договору дарування нерухомого майна від 05 червня 2018 року, визнання недійсним якого є предметом спору у даній справі.
Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що позовні вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, оскільки не стосуються порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яких інших питань щодо соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій. Відповідно, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у даній справі має бути сплачений скаржником на загальних підставах.
При цьому, апеляційним судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 06 травня 2020 року №9901/70/20, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19.
Інших визначених законом підстав звільнення скаржника від сплати судового збору апеляційна скарга не містить.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Оскільки скаржником не дотримано вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 356, ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення від 03 березня 2021 року та додаткове рішення від 30 березня 2021 року Кіровського районного суду м. Кіровограда, - залишити без руху.
Запропонувати скаржнику у термін, який не перевищує десяти днівз дня отримання копії ухвали, надати до Кропивницького апеляційного суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 1 152,60 грн за реквізитами, розміщеними на офіційному сайті Кропивницького апеляційного суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У разі невиконання вимог у визначений судом строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич