ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.03.2009 р. № 5/285
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М., суддів Ковзеля П.О., Кротюка О.В.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Вільної профспілки машиністів України
до Міністерства транспорту та зв"язку України
треті особи на стороні позивача: Державна адміністрація залізничного транспорту, Державне підприємство "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень", Державне підприємство "Укрзалізничпостач"
провизнання протиправними дій та визнання недійсними висновків контрольно-ревізійного управління,
Вільна профспілка машиністів України звернулась до суду з адміністративним позовом, в остаточні редакції якого просила визнати наказ Мінтрансзв'язку від 12.05.2008 №530 незаконним та визнати такими, що не відповідають дійсності, висновки акту Контрольно-ревізійного управління Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.05.2008 "Про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державного підприємства "Укрзалізничпостач", Державного підприємства "Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, оскільки вважають безпідставним та незаконним наказ Мінтрансзв'язку від 12.05.2008 №530 про проведення перевірки третіх осіб контрольно-ревізійним управлінням, а висновки, викладені в акті - надуманими.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, оскільки вважає, що оскаржуваний наказ видано в межах наданих Міністру повноважень. В акті відображено виявлені під час перевірки порушення, про які повідомлено правоохоронні органи.
Крім того, на думку представника відповідача, права позивача внаслідок видання оскаржуваного наказу жодним чином порушено не було.
Представники позивачів в судовому засіданні не погодились на заміну позивача належними позивачами, якими, на думку суду, мали би бути Державна адміністрація залізничного транспорту України, ДП "Укрзалізничпостач", ДП "Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень".
Вислухавши пояснення сторін та третіх осіб, які підтримали позовні вимоги, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.06.2006 №789, Мінтрансзв'язку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту та у сфері використання повітряного простору України, забезпечення безпеки руху, навігаційного-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, надання послуг поштового зв'язку, телекомунікації та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 262, Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінтрансзв'язку.
Судом встановлено, що з метою здійснення контролю за ефективністю використання та станом збереження державного майна та коштів наказом Мінтрансзв'язку від 12.05.2008 №530 "Щодо перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), ДП "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень", ДП "Укрзалізничпостач" Контрольно-ревізійному управлінню доручено здійснити позаплановий контрольний захід.
Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2002 №685, позапланові контрольні заходи проводяться за наказом керівника міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або їх територіального органу. Зазначена постанова не містить переліку підстав для проведення контрольних заходів.
Крім того, згідно з підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2002 №685 "Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю" керівник центрального органу виконавчої влади зобов'язаний забезпечувати якісний внутрішній фінансовий контроль фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління міністерства в частині цільового та ефективного використання ними бюджетних коштів і збереження державного майна, своєчасно розглядати матеріали ревізій (перевірок) та вживати необхідних заходів за встановленими фактами зловживань, розкрадань, безгосподарності та інших порушень фінансової дисципліни.
Таким чином, враховуючи, що чинне законодавство України підставою для проведення контрольних заходів визначає доручення ініціатора контрольного заходу, суд вважає, що для видання наказу про проведення контрольних заходів у державному підприємстві достатньо відповідного доручення керівника Міністерства.
Наказ відповідає вимогам чинного законодавства як за формою так і за своїм змістом.
Доводи Позивача щодо незаконності підписання спірного наказу Мінтрансзв'язку в.о. Міністра транспорту та зв'язку України Урбанським І.А., до уваги судом не приймаються.
Так, відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.06.2006 № 789, Міністр транспорту та зв'язку України підписує накази та інші документи Мінтрансзв'язку та видає обов'язкові для виконання накази з питань, що належать до компетенції Міністерства та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких він спрямовує і координує.
Відповідно до наказу Мінтрансзв'язку від 08.05.2008 №143-К заступник Мііністра Урбанський І.А. був призначений виконуючим обов'язками Міністра транспорту та зв'язку у зв'язку з відрядженням Міністра.
Відповідно до абзацу першого пункту 7 Порядку здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2002 №685, зведений акт за наслідками перевірки підписується керівником ревізійної комісії (групи) на підставі перевірених даних і фактів, що ґрунтуються з наявних оригіналів документів підприємства, яке перевіряється, а також відповідно до п.п. 6, 7 Стандарту державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 09.08.2002 № 168, зареєстрованим у Мін'юсті 17.09.2002 за № 759/7047, офіційна документація, складена за результатами контрольних заходів, є основною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою обов'язкові для складання документи. До офіційної документації належать акти, довідки та протоколи. Додаткова документація, складена за результатами контрольних заходів, є невід'ємною частиною матеріалів контрольних заходів і являє собою оформлену як додатки (частіше всього у вигляді зведених реєстрів, розрахунків, пояснень тощо) інформацію, що підтверджує підсумки дослідження за окремими напрямами або процесами контрольного заходу, які зафіксовані в офіційній документації.
У разі наявності заперечень або зауважень до акта (довідки) контрольного заходу керівник і головний бухгалтер суб'єкта господарювання, який підлягає контролю, повинні у день передачі акта (довідки про перевірку) на ознайомлення підписати його із застереженням і не пізніше ніж через 5 днів подати свої письмові пояснення або зауваження.
Акти про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), ДП "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень", ДП "Укрзалізничпостач" були підписані керівництвом Укрзалізниці та ДП "Укрзалізничпостач" із зауваженнями, однак у встановлений законодавством термін зауваження отримані лише від Укрзалізниці.
Крім того, акт ревізії КРУ - це службовий документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів, і є носієм доказової інформації про виявлені недоліків в господарюванні. Метою документування ревізійних дій та їх результатів є надання власникові та іншим користувачам матеріалів ревізії, визначених законодавством, суттєвої, повної і обгрунтованої інформації про стан збереження і використання коштів, цінних паперів, матеріальних цінностей і нематеріальних активів, ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової дисципліни, а також про обставини допущення, встановлення і розміри фінансових порушень.
Звідси, з урахуванням вимог ст.ст.2, 17 КАСУ України, суд вважає, що акт ревізії не являється рішенням суб"єкта владних повноважень, а тому не може бути предметом оскарження.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів своїх членів.
Фактично позивач звернувся до суду з приводу оскарження актів, які стосуються фінансово-господарської діяльності підприємств.
Звідси, суд вважає, що права позивача внаслідок видання оскаржуваного наказу та проведення ревізії у третіх осіб жодним чином порушено не було, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя Кочан В.М.
судді Ковзель П.О.
Кротюк О.В.
Постанову складено в повному обсязі 01.04.2009 року.