ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
24.01.2009 р. № 13/364
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу
за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО-ПЛАЗА»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання дії щодо винесення акта №391/15-7 від 21.04.08 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість неправомірними; про визнання нечинним рішення, закріплені в акті №391/15-7 від 21.04.08 р. про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість; зобов'язання відновити свідоцтва ТОВ «Дніпро-плаза»як платника податку на додану вартість.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторону після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що в податкових деклараціях, які подавались останнім Відповідачу протягом 2007-2008 рр., відображалися як податковий кредит так і податкові зобов'язання, і за останні 12 поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій не складали 0,0 грн., як це передбачено підпунктом „г" пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі по тексту -Закон про ПДВ). Зазначає, що податкові зобов'язання нараховувалися і відображалися в податкових деклараціях, але відповідно до Закону про ПДВ не сплачувались, тому що податковий кредит перевищував податкові зобов'язання.
Зважаючи на це, висновки, викладені в акті №391/15-7 від 21.04.08 р. про анулюванню реєстрації податку на додану вартість (далі за текстом -оскаржуваний акт) вважає протиправними та такими, підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує. При цьому вказує на те, що оскаржуване рішення було винесено на підставі п.п. ґ п.9.8 ст. 9 Закону про ПДВ який передбачає, що реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках якщо особа, зареєстрована як платник податку, не подає податковому органу декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши подані докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Плаза»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 18.11.05 р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 33830052.
Відповідно до довідки №23623/05 з ЄДРПОУ видати діяльності за КВЕД є: здавання під найм власної та державної нерухомості виробничо-технічного та культурного призначення; посередницькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання нерухомості виробничо-технічного призначення; купівля та продаж власної нерухомості невиробничого призначення.
Відповідно до свідоцтва №33707614 від 19.12.05 р. Позивача зареєстровано платником податку на додану вартість.
Комісією, створеною відповідно до наказу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17 березня 2008 року №86, встановлено, що платник ТОВ «Дніпро-Плаза», зареєстрований як платник податку на додану вартість, подає декларації, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом 12 послідовних податкових місяців, що підтверджено довідкою від 07.04.2008 року № 758/15-7. На підставі вищезазначеної довідки було складено оскаржуваний акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 21.04.2008 року.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платник ПДВ це особа, яка згідно цього Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Відповідно до п.п. ґ п. 9.8 ст. 9 Закону про ПДВ реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках якщо особа, зареєстрована як платник податку, не подає податковому органу декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Згідно з п. 25.2 Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом ДПА України від 01.03.00 р. №79 анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«ґ»здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»-«г».
Як зазначив Відповідач, органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей),а саме що стосується підпункту "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону про ПДВ довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону про ПДВ).
Відповідно до п.п. 25.2.2. Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ.
Враховуючи вище вказані норми, суд бере до уваги, зокрема, рух коштів Позивача протягом березня місяця 2008 року. Так, за зазначений період Позивач отримав послуги від нерезидентів, за які сплатив 326146 грн.. Ця оплата була оподатковувана за загальною ставкою 20 % і сума ПДВ складала 65 229 грн. (Шістдесят п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять грн.), які були відображені в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року у рядку № 7. Зазначені оплати здійснювались за двома договорами: згідно договору № ІШ 2340 від 26 жовтня 2007 року укладеному з фірмою Jones Lang LaSalle European Services LTD загальна вартість роботи склала 178854,17 грн. в т.ч. ПДВ - 35770,83 грн.; по договору без номера від 6 березня 2008 року з фірмою Hornberger+Worstell, Inc. загальна вартість роботи склала 147291,67 грн. в т.ч. ПДВ -29458,33грн.
Таким чином, внаслідок оплати по даних двох договорах у Позивача в березні 2008 року виникли податкові зобов'язання на суму 65 229,16грн. (35770,83+29458,33=65229,16).
Також Позивач здійснював придбання товарів (послуг) у березні 2008 року на суму 19587 грн. в наслідок чого виник податковий кредит, який дорівнює сумі ПДВ - 3917 грн., зокрема, закупки підтверджуються: податковою накладною № 24 ТОВ «Компетенц ТІМ»(договір № 2д-7/8 від 01.06.08) сума без ПДВ - 2085 грн., сума ПДВ - 417 грн.; податковою накладною № 834692249, 835515859 від УМС за послуги мобільного зв'язку (договір не укладався) сума ПДВ - 54 грн.; податковою накладною № 99, 133, 165 ТОВ «ТВС КО»(договір № 163 від 02.04.08) сума ПДВ - 2050 грн.; податковою накладною № 322 ПП «СИС-ТЕМА»картриджі для НР (договір не укладався) сума ПДВ - 141 грн.; податковою накладною № 2017 ТОВ «Мій офіс»канцтовари (договір не укладався) сума ПДВ - 2777 грн.; податковою накладною № 2531 ТОВ «ПерміКо»канцелярський папір (договір не укладався) сума ПДВ - 651 грн.; податковою накладною № 22243/825400 ТОВ «ВАТ «Укртелеком»послуги зв'язку (договір № 2862622 від 020.06.07) сума ПДВ - 46 грн.
Крім того, до податкового кредиту, згідно Закону про ПДВ, відносяться послуги отримані в попередньому звітному місяці від нерезидентів Jones Lang LaSalle European Services LTD та ЛТД Гольф-План. Ці послуги були надані Позивачу в лютому 2008 року (податкові зобов'язання декларації з ПДВ за лютий 2008 року рядок 9), які відображаються в податковому кредиті за березень 2008 року у рядку 12.4 податкової декларації. Цей податковий кредит склав 48396 грн.
Таким чином, як зазначає Позивач, загальна сума податкового кредиту за березень 2008 року становить 52313 грн. (3917+48396=52313).
Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ у березні 2008 року склала: 65229 -52313 = 12916 грн. тобто, як стверджує Позивач, податковий кредит у березні перевищив податкові зобов'язання на цю суму.
Наведені данні підтверджуються первинними документами які перелічені вище: договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями. Копії цих первинних документів знаходяться в матеріалах справи.
Позивач просить суд взяти до уваги те, що аналогічний рух коштів і відповідне виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту відбувалося кожного місяця і підтверджується відповідними записами в податкових деклараціях, які щомісячно подавались Відповідачу. Ці дані підтверджуються первинними документами: договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями, які є у Позивача і надавались Відповідачу для перевірки.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що твердження Відповідача, наведене в оскаржуваному акті про те, що у Позивача були відсутні оподатковувані поставки, а обсяг оподатковуваних операцій становить 0,0 грн. не відповідає дійсності, а отже і не було підстав для прийняття оскаржуваного акту.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд вважає, що Позивачем доведено необґрунтованість прийнятого Відповідачем акту №391/15-7 від 21.04.08 р. про анулювання реєстрації Позивача як платника податку на додану вартість.
Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, оформлене актом №391/15-7 від 21.04.08 р. про анулювання реєстрації ТОВ «ДНІПРО-ПЛАЗА»як платника податку на додану вартість.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва відновити свідоцтво ТОВ «Дніпро-плаза»як платника податку на додану вартість.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено і підписано 07.02.2009 р.