ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
11.02.2009 р. № 13/318
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В. розглянувши справу
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва
до Державного комунального виробничо-комерційного побутового підприємства «Мета»
про стягнення 21570,15 грн.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач у відповідності до п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. (далі за текстом -Закон про страхування) не сплатив страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представника у засідання суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідно до вимог статей 35, 39 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надав.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований як платник вказаного збору в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківського районі м. Києва.
Позивачем 26.02.07р. було проведено перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2003р. по 31.01.2007р, а також проведено перевірку поданих розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті з липня місяця 2003р. по січень місяць 2007 р. включно. В результаті перевірки встановлено, що станом на 26.02.07р. відповідач має заборгованість (недоїмка) по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед позивачем в розмірі 21 570,15 грн., про що складено акт №752 від 26.02.07р.
Відповідач є платником єдиного податку згідно Указу Президента №727/98.
Позивач зазначає, що не сплачуючи внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Відповідач позбавляє працівників права на пенсійне забезпечення у майбутньому, чим порушує Конституцію (як норму прямої дії) щодо працівників у частині соціальних гарантій та соціального забезпечення.
Стаття 24 Закону про страхування визначає, що: страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. За умови несплати зазначених внесків стаж роботи для обчислення пенсії не зараховується.
Частинами 4 та 6 ст. 18 Закону про страхування передбачено: страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування України. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Лише Законом про страхування передбачаються принципи та структура системи загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, коло його осіб, перелік платників, їх права та обов'язки.
Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 400\97-ВР, який діє одночасно разом із Законом про страхування якими не встановлено такої пільги, як звільнення від сплати збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування. Отже обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку.
Станом на 24.06.08 р. заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становила 21 570,15 грн.
Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальниками є роботодавці: фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру,- для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Приписом п. 6 ст. 20 вказаного вище закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, -календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.
Згідно з п.12 ст. 20 Закону про страхування страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 106 Закону про страхування, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з абз.8 ч.3 цієї ж статті у разі, коли страхувальник має заборгованість, орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перед позивачем в розмірі 21 570,15 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 158-163 КАС України, адміністративний суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного комунального виробничо-комерційного побутового підприємства «Мета»(м. Київ, вул. Пимоненка, 8-а, код ЄДРПОУ 00426236, р/р 26002027239201, МФО 320003) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва (м. Київ, вул. Боровського, 29, код ЄДРПОУ 26087323, р/р 256093122614, 256083132614 в Головному управлінні ощадбанку по місту Києву та Київській області, МФО 322669) 21570,15 грн. (двадцять одна тисяча п'ятсот сімдесят гривень 15 коп.).
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Степанюк
Повний текст постанови виготовлено і підписано 23.02.09 р.