ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
12.03.2009 р. № 9/67
10:59
За позовомЗакритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»
доСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000414310/0 від 02.04.2007, № 0000414310/2 від 26.07.2007, № 0000414310/3 від 24.09.2007
Суддя: Кротюк О.В.
Секретар судового засідання: Гончаров В.В.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000414310/0 від 02.04.2007.
28.03.2007 позивач збільшив позовні вимоги з урахуванням чого просить суд визнати нечинними повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000414310/0 від 02.04.2007, № 0000414310/2 від 26.07.2007, № 0000414310/3 від 24.09.2007 в повній сумі у розмірі 25539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківських організацій та відшкодувати судові витрати.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
встановив:
21.03.2007 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатом перевірки складено Акт № 328/43-0/22961 від 21.03.2007 (знаходиться в матеріалах справи. Перевіркою встановлено порушення Закритим акціонерним товариством «Банк Петрокоммерц-Україна»п.п. 5.2.4 , 5.3.2 ст. 5 Закону № 2181, а саме: порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток терміном на 38 календарних днів. Сума несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання становить 127698,30 грн.
На підставі Акту від 21.03.2007 Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000414310/0 від 02.04.2007, яким за порушення п.п. 5.2.4 , 5.3.2 ст. 5 Закону № 2181 та на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону № 2181 застосованого до Закритого акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»штраф у розмірі 20 % у розмірі 25539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківської організації.
За результатом апеляційного оскарження в адміністративному порядку винесено податкові повідомлення-рішення № 0000414310/2 від 26.07.2007, № 0000414310/3 від 24.09.2007, якими позивачеві визначено штраф у розмірі 20 % у розмірі 25539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківської організації.
За результатом розгляду справи судом встановлено:
24.04.2007 Господарський суд міста Києва у справі № 32/15-А задовольнив повністю позов ЗАТ “Банк Петрокоммерц-Україна” до СДПІ в м. Києві по роботі з великими платниками податків. Визнав недійсними (нечинними) повністю податкові повідомлення-рішення № 0000732310/0 від 06.09.2006. та № 0000732310/1 від 24.11.2006.
Постановою Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 по справі № 25/171-А, суд постановив:
- визнати неправомірним дії СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків стосовно зміни призначення платежу, сплаченого ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" меморіальним ордером № 10457455 від 16.02.2007;
- зобов'язати СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків вчинити дії по зарахуванню коштів у розмірі 435253, 00 грн., сплачених ЗАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" згідно меморіального ордеру № 10457455 від 16.02.2007 як платіж з податку на прибуток за 4 квартал 2006 р.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 -без змін.
Постановою Господарського суду міста Києва № 32/15-А від 24.04.2007 позов задоволено повністю, визнано недійсним (нечинним) повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків № 0000732310/0 від 06.09.2006 та № 0000732310/1 від 24.11.2006.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2008 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишено без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 24.04.2007 в адміністративній справі № 32-15-А -без змін.
Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Далі- Закон № 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
пп. 5.2.2. Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом.
Відповідно до п.п. 5.2.4 Закону № 2181 процедура адміністративного оскарження закінчується:
останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Пунктом 5.3.2. Закону № 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до норм п.п. 17.1.7. Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, адже оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм Закону № 2181. Такого висновку суд дійшов, враховуючи те, що рішення, якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій, за не виконання вимог яких винесено оскаржувані рішення скасовані в судовому порядку. Адже, постанова Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 по справі № 25/171-А, якою визнано неправомірною зміну призначення платежу, зобов'язано вчинити певні дії, набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008. При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2008 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Києва від 13.06.2007 -без змін, якою визнано нечинними рішення № 0000732310/0 від 06.09.2006 та № 0000732310/1 від 24.11.2006.
З огляду на те, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стало несвоєчасна сплата позивачем частини узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій, а докази узгодження такого зобов'язання відсутні, так як рішення про їх визначення були предметом розгляду та скасовані в судовому порядку, суд дійшов висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті без дотримання принципів, визначених ст.. 2 КАС України, та п.п. 5.2.2. та п.п. 5.2.4. Закону № 2181, оскільки штрафні санкції застосовано за несплату неузгодженого податкового зобов'язання, а отже, неправомірно та необґрунтовано.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними повністю податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000414310/0 від 02.04.2007, № 0000414310/2 від 26.07.2007, № 0000414310/3 від 24.09.2007 в повній сумі у розмірі 25539,66 грн. за платежем податок на прибуток банківських організацій.
Відшкодувати Закритого акціонерному товариству «Банк Петрокоммерц-України»(01025, м. Київ, вул. В.Житомирська, 20,) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 3,40 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.В.Кротюк
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -23.03.2009.