ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
10.02.2009 р. № 5/566
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М., суддів Пилипенко О.Є., Келеберди В.І.
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України з вимогами про визнання незаконними дій та зобов'язання провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив наступне.
Наказом Міністра оборони України № 93 від 14.02.2008р. позивача звільнено з військової служби в запас за п.п. "в" п. 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України. Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 03.04.2008 року № 27 позивача виключено зі списків особового складу.
Розрахунково-касовим управлінням Міністерства оборони України було проведено розрахунок та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Позивач вважає, що одноразова грошова допомога виплачена не в повному обсязі, оскільки вираховувалася з грошового забезпечення старшого викладача кафедри правового забезпечення Національної академії оборони України, тобто з розміру 2 045,25 грн.
При цьому, останньою штатною посадою, яку він займав, була посада народного депутата України із заробітною платою в розмірі 17 425,00 грн.
Позивач зазначив, що такі дії відповідача суперечать п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що полковник ОСОБА_1 за період виконання депутатських повноважень грошового забезпечення не отримував (отримував заробітну плату, яку встановлено народному депутату України), на посади до інших міністерств, відомств та органів державної виконавчої влади не призначався, виплата йому грошового забезпечення за період із дня прибуття до Міністерства оборони України та до звільнення його з військової служби повинна здійснюватися з розрахунку окладів грошового забезпечення, що встановлені за посадою старшого викладача кафедри правознавства Національної академії оборони України.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 перебував на обраній посаді народного депутата України з 25.05.2006р. по 23.11.2007р. до дострокового припинення повноважень Верховної Ради України.
До обрання на посаду народного депутата позивач працював старшим викладачем кафедри правового забезпечення Національної академії оборони України з 19.04.2006р. по 28.04.2006 р.
Після повернення у розпорядження Міністра оборони України на попередньо займану посаду позивача призначено не було, у зв'язку з неможливістю такого призначення за фахом через відсутність вакантних посад.
Наказом Міністра оборони України № 93 від 14.02.2008р. ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за п.п. "в" п. 67 (у зв'язку зі скороченням штатів) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України.
Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 03.04.2008р. № 27 позивача виключено зі списків особового складу.
Розрахунково-касовим управлінням Міністерства оборони України з позивачем проведено розрахунок та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Одноразова грошова допомога виплачена з розрахунку грошового забезпечення старшого викладача кафедри правового забезпечення Національної академії оборони України.
Суд вважає, що останньою штатною посадою, яку займав позивач була посада народного депутата України.
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби передбачена п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Цією нормою визначено, що військовослужбовцям, які звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Порядок нарахування та виплати військовослужбовцям грошового забезпечення регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260.
Відповідно до п. 38.1 Інструкції особам офіцерського складу, які звільняються з військової служби у зв'язку зі скороченням штатів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Абзацом 3 пункту 38.6 Інструкції передбачено, що військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних командирів (начальників) та які до дня звільнення з військової служби були звільнені від посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включається посадовий оклад, оклад за військовим званням на день звільнення з військової служби, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), що отримували військовослужбовці за останніми штатними посадами відповідно до законодавства України.
Згідно зі ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що дії відповідача суперечать нормам п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Відмова у перерахунку разової грошової допомоги при звільненні є необґрунтованою, а отже позов підлягає задоволенню.
На підставі п. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.п. 38.1, 38.2, 38,6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008р. № 260 керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Міністерства оборони України з проведення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби полковника юстиції запасу ОСОБА_1.
Зобов"язати Міністерство оборони України провести перерахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби полковника юстиції запасу ОСОБА_1, виходячи із заробітної плати народного депутата України як за останньою займаною штатною посадою та здійснити виплату недонарахованої суми.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Кочан В.М.
судді Пилипенко О.Є.
Келеберда В.І.