ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
30.01.2009 р. № 5/501
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Кочана В.М.,
секретаря судового засідання Стріхи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
провизнання нечинними та скасування рішення і наказу про звільнення з посади, наказів про встановлення премії та зобов"язання здійснити перерахунок грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві з вимогами про визнання нечинними та скасування рішення і наказу про звільнення з посади, наказів про встановлення премії та зобов"язання здійснити перерахунок грошового забезпечення.
В судовому засіданні позивач та його представник пояснили наступне.
Підполковник міліції ОСОБА_1 працює в органах внутрішніх справ з 1985 року, на посаді начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві перебував з березня 2005 року.
У липні 2008 року, під час перебування на лікарняному позивач дізнався що заступником начальника УДСБЕЗ ГУМВС України в місті Києві підполковником міліції Онопрієнко О.В. затверджено Висновок за результатам вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ ГУМВС України в місті Києві.
На засіданні колегії ГУМВС України в місті Києві 22.07.2008р. було прийнято Рішення № 2 КУ, яким вирішено (пункт 4 Рішення) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у неналежній організації службової діяльності підпорядкованого підрозділу, та незабезпечення вимог наказу МВС України від 22.04.2008р. №734 щодо підвищення ефективності протидії хабарництву, у першу чергу в органах влади та управління, незадовільному рівні організації роботи щодо документування незаконної діяльності "конвертаційних центрів", фактів легалізації "відмивання" грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та резонансних злочинів у банківській сфері, начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві підполковника міліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
Зазначене Рішення оголошено Наказом ГУМВС України в м. Києві від 22.07.2008р. № 108.
З такими висновками позивач не погоджується та вважає їх протиправними.
Позивач зазначив, що наказ ГУМВС України в м. Києві від 22.07.2008р. № 108 суперечить вимогам ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”, яким передбачено порядок накладання дисциплінарних стягнень, та вимогам Кодексу законів про працю України.
В порушення зазначеної порядку звільнення з посади у позивача не витребувано надання письмових пояснень особами, які проводили службове розслідування.
Представник позивача також зазначив, що, всупереч ч. 3 ст. 149 Кодексу законів про працю України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган не враховував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.
На думку позивача, оспорювані накази не відповідають фактичним даним, що характеризують роботу підрозділу, який він очолював, не встановлюють ступінь його вини. З наказу не випливає, які конкретно дії чи бездіяльність позивача є порушенням службової дисципліни.
Крім того, з 16.07.2008р. позивач знаходився на лікарняному, тому дисциплінарне стягнення не могло бути накладене на нього в період непрацездатності.
Наказом № 1182 ос від 22.12.2008р. позивача, відповідно до Наказу ГУМВС України в м. Києві від 22.07.2008р. № 108, звільнено з займаної посади начальника відділу.
Позивач також звертався до Міністерства внутрішніх справ України зі скаргою щодо неправомірного нарахування заробітної плати та премій під час його перебування на лікарняному, однак відповіді не отримав, відповідні кошти були йому виплачені не в повному обсязі.
Таким чином, позивач вважає, що відсутні правові підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, а застосоване стягнення проведене з порушенням законодавчо визначеного порядку його накладання.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає Рішення колегії ГУ МВС України в місті Києві від 22.07.2008р. № 2КУ та накази ГУ МВС України в м. Києві № 108 від 22.07.2008р., і № 1182 ос від 22.12.2008р. правомірними та обґрунтованими.
Представником відповідача в судовому засіданні надано висновок за результатами вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ ГУМВС України в місті Києві, де зроблені висновки про наявність недоліків в організації роботи підрозділу. Також надані статистичні дані основних показників роботи підрозділів за відповідний період.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в органах внутрішніх справ з 1985 року. На посаді начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві перебував з березня 2005 року.
На засіданні колегії ГУМВС України в місті Києві було прийнято Рішення від 22.07.2008р. № 2 КУ, яким вирішено (пункт 4 Рішення) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у неналежній організації службової діяльності підпорядкованого підрозділу, та незабезпечення вимог наказу МВС України від 22.04.2008р. №734 щодо підвищення ефективності протидії хабарництву, у першу чергу в органах влади та управління, незадовільному рівні організації роботи щодо документування незаконної діяльності "конвертаційних центрів", фактів легалізації "відмивання" грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та резонансних злочинів у банківській сфері, начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві підполковника міліції ОСОБА_1 звільнити з посади.
Зазначене Рішення оголошено Наказом ГУМВС України в м. Києві від 22.07.2008р. № 108.
Судом встановлено, що позивач з 16.07.2008р. по 17.10.2008р. перебував на лікарняному, а з 20.10.2008р. по 22.12.2008р. перебував у відпустці. На місце служби позивач прибув 22.12.2008р.
Факт перебування на лікарняному та у відпустці у відповідні періоди відповідачем не оспорювався.
Позивач прибув на місце служби 22.12.2008р., а 24.12.2008р. його було ознайомлено з Наказом № 1182 ос від 22.12.2008р.
Згідно вказаного наказу Позивача, відповідно до Наказу ГУМВС України в м. Києві від 22.07.2008 року №108, звільнено з займаної посади начальника відділу та переведено на іншу посаду.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначені ст. 14 Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті перед накладенням дисциплінарного стягнення начальником або особою, яка проводить службове розслідування, повинні бути витребувані від порушника письмові пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що в порушення зазначеної норми службове розслідування щодо позивача не проводилося, у позивача не було відібрано письмових пояснень.
Висновок за результатами вивчення стану організації оперативно-службової діяльності підрозділів ДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві не є висновком службового розслідування в розумінні ст. 14 Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Згідно з ч. 10 ст. 14 цього закону при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Відповідно до статті 12 на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 16 цього закону дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
З оскаржуваних наказів № 108 від 22.07.2008р., в частині щодо оголошення та реалізації пункту 4 Рішення колегії ГУ МВС України в місті Києві від 22.07.2008р. № 2КУ та наказу № 1182 ос від 22.12.2008р. не можна зробити висновку, який саме проступок було вчинено позивачем та коли мав місце даний проступок.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Відповідно до ст. 18 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Таким чином, наказ про звільнення Позивача є незаконним та неправомірним, оскільки виданий на підставі неправомірного, наказу № 108 та з порушенням вищевикладених положень Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України.
Порушення вимог Дисциплінарного статуту щодо порядку проведення службового розслідування щодо позивача призвели до того, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення тяжкість проступку не було враховано, як і не було враховано обставин, за яких його було скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Питання грошового забезпечення позивача регулюється положеннями Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України від 31.12.2007р. № 499.
Позивач протягом періоду непрацездатності мав право на отримання грошового забезпечення, як особа що перебуває на лікарняному.
Відповідно до п. 3 зазначеної Інструкції - грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п 3.2.1 цієї Інструкції особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби.
Однак, як видно з довідки про доходи позивача, наданої управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в місті Києві, всупереч вимогам цієї Інструкції, у вересні 2008 року йому нараховане грошове забезпечення, що є в декілька разів меншим ніж те, що було нараховане на день хвороби.
Крім того, відповідно до розрахунків заробітної плати у вересні 2008 року позивачу не була нарахована премія за серпень 2008 року та відрахована сума премії за липень 2008 року.
Таким чином, нарахування позивачу грошового забезпечення без врахування преміювання є неправомірним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до п. 1.12. вказаної Інструкції грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право.
Таким чином, по відношенню до позивача відповідач діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи та даних про особу позивача, недобросовісно, нерозсудливо, а тому оскаржувані пункт 4 Рішення колегії ГУ МВС України в місті Києві та накази Наказ ГУ МВС України в м. Києві слід визнати незаконними, поновити позивача на попередньозайманій посаді та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення.
На підставі ст.ст. 2, 12-16 Закону України "Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ", п. 1.12. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України від 31.12.2007р. № 499, керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати пункт 4 Рішення колегії ГУ МВС України в місті Києві від 22 липня 2008 року №2КУ.
Визнати незаконним та скасувати Наказ ГУ МВС України в м. Києві № 108 від 22.07.2008р., в частині щодо оголошення та реалізації пункту 4 Рішення колегії ГУ МВС України в місті Києві від 22.07.2008р. № 2КУ.
Визнати незаконним та скасувати Наказ ГУ МВС України в м. Києві № 1182 ос від 22.12.2008 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУМВС України в м. Києві з 22.12.2008р.
Визнати незаконним та скасувати Накази ГУМВС України в м. Києві № 760 від 08.08.2008р., № 874 від 16.09.2008р., № 980 від 09.10.2008р.; № 1047 від 12.11.2008р., № 1172 ос від 17.12.2008р. в частині встановлення ОСОБА_1 премії у розмірі 0%.
Зобов'язати ГУМВС України у м. Києві здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1, як для особи, що перебувала на лікарняному та здійснити донарахування недоотриманого ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з липня 2008 року по грудень 2008 року включно.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу боротьби зі злочинам у фінансовій сфері УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві з 22.12.2008р. виконати негайно.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кочан В.М.