ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.01.2009 р. 13:45 № 7/426
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Блажівську Н.Є Кочана В.М. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромзв"язок"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва
провизнання дій протиправними та скасування повідомлення-рішення №0001762310/0 від 29.07.2008р.
Представники:
від позивачаМокляк Ю.В., Дробитько В.М., за довіреністю
від відповідачаШарко І.С., за довіреністю
ПрокурорП'ятецька І. В.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромзв'язок” (надалі ТОВ “Укрпромзв'язок”) звернувся з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (надалі ДПІ у Святошинському районі м. Києва): про визнання протиправними дій відповідача під час проведення невиїзної перевірки за наслідками якої було складено акт № 119/23-50/21462727 від 09.07.2008р., скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0001762310/0 від 29.07.2008р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено позапланову перевірку товариства за відсутності передбачених законом підстав для її проведення, крім того, акт перевірки № 119/23-50/21462727 від 09.07.2008р. складено з численними порушеннями вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджено Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. (далі Наказ № 327). Позивач зазначає, що перевірка проводилась співробітниками податкового органу (ДПІ у Святошинському районі м. Києва) без участі представників позивача, його взагалі не було повідомлено про проведення перевірки, а отже -було позбавлено можливості надати до перевірки необхідні первинні документи. Щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з квітня по вересень 2007 року, то позивач зазначає, що право на податковий кредит, суми якого вказані ним у податкових деклараціях за відповідний період, у повному обсязі підтверджуються наявними у нього вантажно митними деклараціями. Крім того, позивач посилається на те, що за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. відповідачем вже було проведено планову перевірку підприємства, тому проведення повторної перевірки є безпідставним.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством “Укрпромзв'язок” податкові накладні за договорами комісії ТОВ “Ачізгай”, ТОВ “Промтеко”, ПП “Цитан” не надавались. Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У зв'язку із чим, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ “Укрпромзв'язок” п.4.7 ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. тому спірне податкове повідомлення-рішення відповідач вважає таким, що прийняте правомірно.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0001762310/0 від 29.07.2008р. за порушення вимог п.4.7 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32 567 239,44 грн., в т.ч. 16 283 619,72 грн. -основний платіж, 16 283 619,72 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Вказане податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі акту № 119/23-50/21462727 від 09.07.2008р. “Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромзв'язок” (код ЄДРПОУ 21462727) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р.”, складеного співробітником ДПІ у Святошинському районі м. Києва (надалі акт перевірки від 09.07.2008р.).
Копії названих документів наявні в матеріалах справи.
Як вказано в акті перевірки від 09.07.2008р., перевірку було проведено на підставі службового посвідчення серія УКМ № 159069 виданого ДПІ у Святошинському районі м. Києва п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та акту документальної перевірки від 18.04.2004 р. № б/н /21462727.
У пункті 2.5 акту перевірки від 09.07.2008р. зазначено, що невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні ДПІ у Святошинському районі м. Києва в рамках службового розслідування та в зв'язку з відсутністю посадових осіб за місцезнаходженням (акт від 22.05.2008 р. № 52/23-50). При перевірці використані дані акту планової документальної перевірки ТОВ “Укрпромзв'язок” (код ЄДРПОУ 21462727) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. від 18.04.2004р. № б/н /21462727 (складений начальником відділу Ліщинською О.О. та підписаний директором ТОВ “Укрпромзв'язок” на кожному аркуші) та протоколу комісії по спірним питанням від 18.04.2008 р.
Крім того, в акті перевірки (п.2 акту) вказано, що перевіркою правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. встановлено, що підприємством “Укрпромзв'язок” в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством “Укрпромзв'язок” податкові накладні за договорами комісії ТОВ “Ачізгай”, ТОВ “Промтеко”, ПП “Цитан” не надавались. Відповідно до вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У зв'язку із чим, в акті перевірки було зроблено висновок про порушення ТОВ “Укрпромзв'язок” п.4.7 ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Виходячи з викладеного, перевіряючими зроблено висновок про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 16 283 619, 73 грн. за період з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. Внаслідок перевірки позивачу відповідачем донараховано податок на додану вартість за вказаний період у розмірі 16 283 619, 73 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 283 619, 73 грн.
Заперечення відповідача проти позову співпадають з доводами та висновками викладеними в акті перевірки.
Розглядаючи спір по суті суд відзначає наступне.
Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема статтею 11-1. Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами державної податкової служби.
У відповідності до ч.6 ст. 11-1 названого Закону позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Таким чином, норма п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не може бути застосована як підстава для проведення позапланової невиїзної перевірки.
Частиною 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
У відповідності до положень статті 11-2 вказаного Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як випливає з матеріалів справи, перевірка позивача здійснювалася як позапланова, проте направлення на перевірку, наказ керівника ДПІ у Святошинському районі м. Києва про проведення перевірки не вручено платнику податків -ТОВ “Укрпромзв'язок”. Доказів наявності зазначених документів відповідачем суду не надано. Суду також не надано доказів існування обставин передбачених п. 8) статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а саме рішень про притягнення до відповідальності посадових осіб, які проводили перевірку і дії яких призвели до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
У той же час сторонами надано інформацію про існування спору з приводу реєстрації акту складеного посадовими особами відповідача та не зареєстрованого у встановленому порядку. Представники сторін посилались на зазначений акт в судовому засіданні, а позивачем його копія залучена до матеріалів справи.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181) та Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005р. № 925/11205 (далі Наказ № 327) передбачено здійснення такого виду перевірок як невиїзна документальна перевірка (камеральна перевірка), що проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих декларацій, звітів та інших документів.
ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову невиїзну перевірку, незважаючи на те, що Державна податкова адміністрація у м. Києва листом від 08.05.2008р. № 6126/7/14-011 зобов'язала провести на підставі п.8 ч.6 ст.11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позапланову виїзну перевірку ТОВ “Укрпромзв'язок”. Зважаючи на вищевикладене, позапланова невиїзна документальна перевірка , за результатами якої було складено акт від 09.07.2008р. № 119/23-50/21462727, була здійснена ДПІ у Святошинському районі м. Києва без належних на те законодавчих підстав.
Відповідно до абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Укрпромзв'язок” було укладено ряд договорів комісії з наступними підприємствами, а саме: ТОВ “Ачізгай” договір № 19/02-2007р. від 19.02.2007р., ТОВ “Промтеко” договір № 14/12-2006 від 14.12.2006р., № 24/04-2007 від 24.04.2007р., ПП “Цитан” договір № 09/03 від 09.03.2007р., № Д-01/08/07 від 01.08.2007р., згідно яких ТОВ “Укрпромзв'язок” приймало на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок комітента придбати товар. Згідно акту перевірки від 09.07.2008р. на виконання зазначених договорів комісій товариством “Укрпромзв'язок” придбано (імпортовано) товар у постачальників -нерезидентів, що підтверджується вантажно митними деклараціями реєстр яких міститься в матеріалах справи.
Згідно п.п.7.2.7 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону, у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Таким чином, при визначенні податкового зобов'язання у позивача відповідачем не враховано право платника податку на податковий кредит у розмірі 16 283 619,72 грн.
Крім того, суд погоджується з позивачем, що акт перевірки від 09.07.2008р., на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. № 327.
Відповідно до п. 1.5 -1.7 Наказу № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (п.п.2.3.4 Наказу № 327).
Документи використані відповідачем для проведення перевірки не в повному обсязі відтворюють хід проведених позивачем господарських операцій, зокрема, з нерезидентом, що по суті і не заперечується відповідачем. Позиція відповідача про порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у зв'язку ненаданням позивачем податкових накладних підприємствам ТОВ “Ачізгай”, ТОВ “Промтеко”, ПП “Цитан”, та, водночас, встановлене перевіркою заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість (порушення п.4.7 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”), є суперечливою, оскільки факти виявлених порушень повинні бути підтверджені документально. Таким чином, оскільки позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, то він не мав можливості надати до перевірки необхідні бухгалтерські та первинні документи.
Відповідачем також був порушений порядок підписання акту перевірки від 09.07.2008р., так, згідно п. 4.2 Наказу № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
У відповідності до п. 4.3 Наказу № 327 підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
В порушення наведених положень Наказу № 327 письмові запрошення посадових осіб підприємства для підписання акту перевірки позивачу не направлялись, акт неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до органу державної податкової служби не складався.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки ДПІ у Святошинському районі м. Києва, зроблені при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про порушення позивачем вимог п.4.7 ст. 4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, є невірними оскільки базуються на акті перевірки від 09.07.2008р.
За таких підстав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0001762310/0 від 29.07.2008р. підлягає скасуванню.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача під час проведення невиїзної перевірки за наслідками якої було складено акт № 119/23-50/21462727 від 09.07.2008р. слід зазначити наступне.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд звертає увагу на те, що в розумінні зазначеної вище норми до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише ті дії суб'єкта владних повноважень, які безпосередньо потягли за собою порушення прав та законних інтересів, зокрема, юридичної особи. В даному випадку дії відповідача під час проведення перевірки мають свій вираз в акті перевірки, що є лише службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт податкового органу про проведення перевірки не є актом, що підлягає оскарженню в розумінні ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України. Акт перевірки є підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, що містить в собі адміністративно-господарську санкцію, яке може бути скасоване судом, в разі якщо податковим органом було порушено вимоги чинного законодавства під час проведення перевірки чи якщо закріплені в акті перевірки обставини не відповідають дійсності.
Таким чином суд вважає безпідставно заявленими та такими, що не підлягають задоволенню окремо вимоги про визнання протиправними дій відповідача під час проведення невиїзної перевірки за наслідками якої було складено акт № 119/23-50/21462727 від 09.07.2008р.
Суд відзначає, що згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94 , 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромзв'язок” задовольнити частково.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва № 0001762310/0 від 29.07.2008р.
3. Судові витрати в сумі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромзв'язок” за рахунок державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -02.02.09
Головуючий Суддя Арсірій Р.О.
Судді Блажівська Н.Є. Кочан В.М.