Справа № 758/11058/20
Категорія 83
02 березня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Жванко О.Є., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Мойсеєнко Діна Петрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (надалі за текстом - відповідач), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Мойсеєнко Діна Петрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.06.2018 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис №5344 про звернення стягнення з позивача за кредитним договором №167/08И від 2008 року, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. було відкрито виконавче провадження. Не погоджуючись з підставами для вчинення виконавчого напису, зокрема, в частині безспірності заборгованості перед кредитором, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та встановлено строк для подання відзиву.
Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 06.10.2020 року заяву представника позивача задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 59252203, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мойсеєнко Діною Петрівною.
08.12.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що виконавчий напис вчинено з дотриманням норм чинного законодавства, відтак, підстави для задоволення позову відсутні. Також, у відзиві зазначено, що відповідач просить розглянути справу за його відсутності.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за її відсутності, крім того зазначила, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
20.06.2008 року між закритим акціонерним товариством «ДОНГОРБАНК» (правонаступником якого є відповідач) та позивачем укладено кредитний договір №167/08И, за умовами якого позивач отримав кредит в сумі 220000 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту 19.06.2028 року та оплатою 23,7% річних (а.с.39-49).
Позивач свої зобов'язання не виконував належним чином, що призвело до заборгованості, у зв'язку з чим відповідач у 2014 році звернувся до Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області з позовною заявою №61-05-101 від 12.02.2014 року про стягнення заборгованості вказаним кредитним договором (а.с.28-30).
Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03.04.2014 року стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість по кредитному договору у сумі 332340,61 грн. (а.с.31).
07.06.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинений виконавчий напис №5344 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором №167/08И від 20.06.2008 року (а.с.33).
01.06.2019 року приватним виконавцем Мойсеєнко Д.П. на підставі зазначеного виконавчого напису відкрито виконавче провадження №59252203 (а..с17).
10.08.2020 року постановою приватного виконавця в межах виконавчого провадження №59252203 накладено арешт майна позивача (а.с.18).
Також, постановою приватного виконавця від 09.04.2020 року, в межах вказаного виконавчого провадження, накладено арешт на кошти позивача (а.с.19).
Крім того, 10.08.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна позивача (а.с.20).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом.
Порядок учинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1 ст.39 цього закону). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року №296/5.
Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена гл.14 закону «Про нотаріат» та гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст.87 закону «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів.
У ст. 88 Закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше ніж 3 роки, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше ніж рік. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.
Згідно з пп.2.1 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування й місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата й місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 закону «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків. Учинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, по захист якого він звернувся до нотаріуса, повинне існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 закону «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений у пп.2.3 п.2 гл.16 розд. ІІ порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. З урахуванням приписів стст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить протилежного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права в аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата ВС у Постанові від 29.03.2019 року у цивільній справі №137/1666/16-ц та від 14.08.2019 №569/8884/17.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Суд зазначає, що Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 03.04.2014 року стягнуто з позивача на користь відповідача заборгованість по кредитному договору у сумі 332340,61 грн., натомість сума до стягнення за спірним виконавчим написом є зовсім іншою.
Позивач вказує, що розрахунок відповідача є необґрунтованим та безпідставним, оскільки не відповідає умовам кредитного договору та вимогам законодавства України.
Зазначені доводи суд вважає важливими та такими, що заслуговують на увагу.
Зважаючи на викладене, оскільки суду не надано доказів, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, доказів наявності заборгованості вцілому за період вказаний стягувачем, суд доходить висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Мойсеєнко Діна Петрівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити;
Визнати виконавчий напис №5344 від 07.06.2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни таким, що не підлягає виконанню;
Стягнути з акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок;
Повне найменування:
позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );
відповідач - акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк» (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829);
третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Діна Петрівна (адреса: 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 20/1);
третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна (адреса: АДРЕСА_2 );
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк