465/2610/21
2/465/2528/21
про залишення без руху
"14" квітня 2021 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Мартинишин М.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю -
позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання майна особистою приватною власністю.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Як правило, вартість майна визначається станом на дату останньої оцінки.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.
Так, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, тобто містить в собі наступні недоліки, а саме позовній заяві не вказано:
1.ціну позову;
2.відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися ;
3.попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
4.доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
5.щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів;
6.підтвердження позивачами про те, що ними не подано іншого позову (позовів) до цих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім цього, позивачем при зверненні до суду не подано документ про сплату повністю судового збору чи документи, що підтверджують підстави від його звільнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270 гривні.
Враховуючи те, що позовна заява інформації про вартість спірного майна, на яке позивач просить визнати право власності не містить і такі дані суду не були надані до позовної заяви, то вважаю за можливе визначити попередньо розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви.
В свою чергу позивачу слід надати до суду відомості про дійсну вартість спірного нерухомого майна.
Так, позивачу необхідно доплати судовий збір у розмірі 5000 гривень за наступними реквізитами: рахунок №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір(Державна судова адміністрації України, 050).
Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач неусунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, приходжу до переконання, що вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановивши спосіб усунення недоліків шляхом подання належним чином оформленої позовної заяви, а також подання такої копії для відповідача, яка буде містити дату та підпис позивача із значенням вищевказаних відомостей.
Крім цього, позивачу слід додатидо позову документ про доплату судового збору у розмірі 5000 гривень або долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 353, 355 ЦПК України -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху та запропонувати позивачу, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали, усунути вказані недоліки позовної заяви, попередивши, що у випадку невиконання даної ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу - для відома.
Суддя: Мартинишин М.О.