14 квітня 2021 р.Справа № 520/13014/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.01.20 року по справі № 520/13014/19
за позовом Головного управління Державної податкової служби в Харківській області
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області
про скасування постанови,
Позивач, Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив суд:
- скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постанова Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував той факт, що оскільки 21.11.2019 на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, тобто після отримання постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., ГУ ДПС у Харківській області не міг повідомити відповідача про відсутність можливості та повноважень виконати рішення суду та повідомити, що виконання вказаних функцій відноситься до ДФС України, як центрального органу виконавчої влади.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, зокрема передбаченої ч. 7 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 по справі № 520/12041/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ледіка" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №891601/40788112 від 23.08.2018, № 894563/40788112 від 27.08.2018, № 919144/40788112 від 18.09.2018, № 928598/40788112 від 25.09.2018, № 941401/40788112 від 03.10.2018, № 928599/40788112 від 25.09.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних.
Зобов'язано Головне Управління ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018; № 1 від 02.07.2018; № 3 від 06.07.2018; № 6 від 12.07.2018; № 7 від 12.07.2018; № 9 від 16.07.2018.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення ХОАС від 18.03.2019 року залишено без змін.
03.09.2019 по справі № 520/12041/18 видано виконавчий лист про зобов'язання Головного Управління ДФС в Харківській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: № 14 від 27.06.2018; № 1 від 02.07.2018; № 3 від 06.07.2018; № 6 від 12.07.2018; № 7 від 12.07.2018; № 9 від 16.07.2018.
Рішення суду не виконано.
Позивач зазначає, що 20.11.2019 на його адресу надійшла постанова державного виконавця ВП № 60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновкаом суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII, у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VIII передбачені випадки, коли виконавцем не приймається постанова про відкриття виконавчого провадження, при цьому виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ, вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Матеріалами справи встановлено, що 20.09.2020 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60115219 та в подальшому, 20.11.2019 на адресу позивача надійшла спірна постанова державного виконавця ВП № 60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн.
Позивач зазначає, що оскільки 21.11.2019 на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження, тобто після отримання постанови про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., ГУ ДПС у Харківській області не міг повідомити відповідача про відсутність можливості та повноважень виконати рішення суду та повідомити, що виконання вказаних функцій відноситься до ДФС України, як центрального органу виконавчої влади.
Однак, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 520/70/20 за позовом ГУ ДФС у Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, яке набрало законної сили 10.08.2020, скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП№60115219 від 20.09.2019 про відкриття виконавчого провадження. Скасовано постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області ВП№60115219 від 15.11.2019 про стягнення виконавчого збору.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2020 по справі № 520/70/20 в межах розгляду даної справи має преюдиційне значення.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).
Таким чином, спірна постанова Управляння державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. підлягає скасуванню, оскільки винесена відповідачем на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№60115219 від 20.09.2019, яка скасована в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 по справі № 520/13014/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Харківській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області ВП №60115219 від 15.11.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 14.04.2021 року