13 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/6240/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес" звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 377737/32535913;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" № 7 від 20.10.2017 датою її подання.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено під головуванням судді Лобана Д.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.02.2020 залучено до участі у справі другого відповідача Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Ремісника, 11, м. Чернігів, 14035, код ЄДРПОУ - 43143966), замінено відповідача по даній справі - Державну фіскальну службу України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197) на її правонаступника - Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позов у даній справі залишено без руху, встановлено позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали, для усунення вказаного недоліку адміністративного позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, яка була мотивована тим, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 377737/32535913 в порядку досудового врегулювання спору було оскаржено до Державної податкової служби України, але рішенням за результатами розгляду скарги на вказане вище рішення ГУ ДФС у Чернігівській області, скаргу залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Чернігівській області залишено без змін. Крім того, зазначає, що в період з грудня 2017 року по лютий 2018 року підприємство не мало фізичної можливості оскаржити рішення контролюючого органу в зв'язку з обмеженими ресурсами товариства, скрутною фінансово-господарською ситуацією на підприємстві та на ринку сільськогосподарського товаровиробника (рослинництва та тваринництва), що зумовило гостру необхідністю вирішувати першочергові господарські питання, виживання сільськогосподарського підприємства.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 цього ж Кодексу встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд не знаходить підстав для визнання вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, зважаючи на наступне.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відтак, беручи до уваги вказані норми, суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...».
При цьому, дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Суд зазначає, що позивач посилається на той факт, що рішенням ДПС України за результатами розгляду скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 377737/32535913, скаргу залишено без задоволення, а рішення вказане рішення - без змін, в свою чергу не надає до суду ні самої скарги, ні рішення про результати її розгляду. В свою чергу, відповідачем у відзиві на позов зазначено про відсутність такої скарги.
Крім того, суд зазначає, що навіть наявність рішення ДПС України про результати розгляду скарги на рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.12.2017 № 377737/32535913 свідчила б про той факт, що для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 Верховний Суд зазначив, що у справах цієї категорії, як даному випадку, застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Вказана правова позиція також викладена і у постанові Верховного Суду від 20.11.2020 у праві № 1.380.2019.006517 (провадження № К/9901/12325/20).
Суд критично оцінює посилання позивача на той факт, що з грудня 2017 року по лютий 2018 року підприємство не мало фізичної можливості оскаржити рішення контролюючого органу в зв'язку з обмеженими ресурсами товариства, скрутною фінансово-господарською ситуацією на підприємстві та на ринку сільськогосподарського товаровиробника (рослинництва та тваринництва), що зумовило гостру необхідністю вирішувати першочергові господарські питання, виживання сільськогосподарського підприємства, оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б перешкоджали йому звернутися з відповідним позовом до суду, що не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду за захистом своїх прав.
Таким чином, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача та визнає вказані пояснення не достатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на тривалий термін такого пропуску, а саме: з січня 2018 року по 05.12.2020 (день звернення до суду), а також відсутність переконливих доводів щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без розгляду.
Частиною четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Копію ухвали суду надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.04.2021.
Суддя Д.В. Лобан